У вівторок, 14 травня, парламент Грузії ухвалив законопроект про "іноземних агентів", який викликав масові протести і критику з боку опозиції, яка звинувачує правлячу партію в просуванні інтересів Москви. Закон вимагає від некомерційних організацій та ЗМІ, які отримують фінансування з-за кордону, реєструватися та щорічно подавати фінансові декларації. Нещодавні протести у Тбілісі показали масштабне невдоволення серед громадян. Західні уряди посилили тиск на грузинську владу, висловлюючи занепокоєння щодо впливу закону на євроінтеграцію, аж до можливості розглянути варіант перегляду безвізового режиму для Грузії. У Держдепартаменту США зазначили, що "закон про іноагентів" загрожує Тбілісі фінансовими санкціями, а у штаб-квартирі НАТО попередили, що такі дії уряду країни не мають нічого спільного з перспективами членства в Альянсі. Чому незважаючи на це влада Грузії демонстративно продавила ухвалення зазначеного закону, читайте у матеріалі "Апострофа".
Грузії загрожують фінансові санкції через ухвалений парламентом закон про "іноземних агентів".
Помічник державного секретаря США з питань Європи та Євразії Джим О'Брайєн, перебуваючи у Тбілісі 14 травня, заявив після зустрічі з грузинськими чиновниками, що Сполучені Штати надали Грузії 390 мільйонів доларів допомоги. Ці кошти спрямовані на військову оборону, розвиток економіки, будівництво інститутів та посилення громадянського суспільства.
"Надання цієї допомоги може опинитися під питанням, якщо зміниться стратегічне партнерство і США сприйматимуться як противник, а не союзник", - додав О'Брайєн, натякаючи на ворожі заяви з боку деяких грузинських чиновників.
Читайте: Грузія і йде шляхом Росії: п'ять фактів про скандальний "закон про іноагентів"
Саме того дня, коли американський чиновник перебував у Тбілісі, парламент країни ухвалив у фінальному читанні законопроект "Про прозорість іноземного впливу" (відомий також як закон про "іноземних агентів"), який підтримали 84 із 116 зареєстрованих депутатів. Лише 30 парламентарів проголосували проти.
Згідно із законопроектом, некомерційні юридичні особи та засоби масової інформації, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зобов'язані реєструватися як "організації, які здійснюють інтереси іноземної сили". У момент реєстрації необхідно вказати отримане фінансування.
Організації, які підпадають під цей закон, мають щороку заповнювати фінансову декларацію. Законопроект наділяє Міністерство юстиції повноваженнями виявляти такі організації.
За ухилення від реєстрації або незаповнення декларації передбачено штрафи.
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що накладе вето на законопроект, а прем'єр Іраклій Кобахідзе зазначив, що у разі надходження конкретних юридичних зауважень розпочнуться дискусії, і правляча команда готова до обговорення у рамках права вето.
Насправді все це виглядає як політична спекуляція влади, яка вранці 13 травня в "турборежимі" затверджувала законопроект про "іноземних агентів" перед фінальним третім читанням. Правляча партія країни "Грузинська мрія" заснована найбагатшим бізнесменом країни Бідзіною Іванішвілі, який через пов'язаних із ним політиків де-факто контролює уряд. Вважається, що, незважаючи на формальне декларування проєвропейських устремлінь, Іванішвілі робить дії, спрямовані на повернення Грузії у сферу геополітичного впливу Кремля.
"Судячи з того, як Іванішвілі та його люди демонстративно проштовхують зазначений закон, у США та Заходу в цілому залишається мало інструментів протидії. Якщо раніше Путін та Іванішвілі грали в якусь "нейтральну" Грузію, то тепер, мабуть, із Кремля прийшла установка, що з усім цим "лібералізмом" пора закінчувати. Як би у подяку за це, Москва може дозволити Тбілісі "об'єднатися" з Абхазією та Південною Осетією, що, до речі, може бути черговим етапом остаточного затягування Грузії в "русскій мір", - каже "Апострофу". політичний експерт Петро Олещук.
Двома днями раніше у Тбілісі пройшов найбільший мітинг проти ухвалення цього закону, який зібрав десятки тисяч людей.
Опозиція впевнена, що закон про "іноземних агентів" є інструментом реалізації експансіоністських інтересів Москви. У Грузії також фіксувалися дзвінки із погрозами на адресу учасників протестів проти закону та кілька серйозних нападів на опозиційних політиків та активістів.
"Грузинська влада спеціально провокує в країні протести, щоб потім їх придушити. Можливо, навіть за участю росіян, подібно до того, як це було в Білорусі влітку 2020 року, що означатиме повний розворот Тбілісі у бік Москви. Враховуючи слухняність Іванішвілі, а також рівень божевілля у Кремлі, події можуть розвиватися за найнегативнішим сценарієм", - додав Петро Олещук.
У зв'язку з підготовкою до ухвалення законопроекту про "іноземних агентів" грузинська влада зіткнулася з посиленим тиском з боку західних урядів. Посли ЄС обговорювали, як ухвалення скандального законопроекту може вплинути на євроінтеграцію Грузії. Неофіційно повідомлялося, що в ЄС розглядають можливість перегляду безвізового режиму для Грузії у разі його ухвалення.
"Такі заяви можуть бути аргументом для грузинської молоді та проєвропейських налаштованих громадян, але є й інший чималий сегмент грузинського суспільства та бізнесу, який цілком залежить від аграрного експорту, російських туристів і взагалі економічних зв'язків із РФ. Саме ця частина суспільства і зробила у 2020 році "Грузинську мрію" партією влади. Тепер влада країни робить так, щоб суспільство на довгий період було поляризовано на тих, хто за європейські цінності та тих, кому потрібно робити бізнес з росіянами", - каже "Апострофу" політолог-міжнародник Володимир Воля.
Понад 30 депутатів Європарламенту закликали призупинити для Грузії статус кандидата на вступ до ЄС, а 12 міністрів країн ЄС попросили Єврокомісію терміново пояснити наслідки ухвалення законопроекту для європейської інтеграції Грузії. Міністри Франції, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Швеції, Фінляндії, Данії та Ірландії звернулися до високого представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля та єврокомісара з питань сусідства та розширення Олівера Вархеї.
Вони попросили невідкладно надати інформацію про те, як ухвалення закону "Про прозорість іноземного впливу" в Грузії позначиться на виконанні дев'яти рекомендацій, необхідних для наступного етапу євроінтеграції.
Міністри наголосили, що дії грузинської влади ставлять під сумнів європейське майбутнє країни та що закон є новим свідченням погіршення ситуації з демократією та правами людини в Грузії.
"Звичайно, всі ці заклики не були почуті, тому що Іванішвілі та його люди в уряді та парламенті країни демонстративно відмовляються навіть спілкуватися із західними політиками та дипломатами, а уряди США та ЄС Іванішвілі публічно називає "глобальною партією війни". Судячи з стилістики їхніх заяв, відповідні методички для "Грузинської мрії" та її керівництва писалися в Москві", - додав Володимир Воля.
Уже після ухвалення скандального закону аналогічні побоювання озвучили у штаб-квартирі НАТО. Прес-секретар Альянсу Фара Дахлалла від імені всього блоку повідомила, що ухвалення закону "Про прозорість іноземного впливу" несумісне з євроатлантичним курсом країни і безпосередньо з перспективами членства в НАТО.
Кращого подарунка для Кремля, насправді, не придумати: влада Грузії робить усе, щоб колективний Захід буцімто сам відмовився від інтеграції Тбілісі до ЄС та НАТО.
