Трамп "підірвав" і шокував світ: кілька версій гучного рішення щодо Єрусалима

6 грудня президент США Дональд Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю та заявив про підготовку з перенесення туди американського посольства. Це рішення, цілком прогнозовано, викликало агресію серед палестинців на адресу США. Засудили його й союзники та партнери Сполучених Штатів: ЄС, Канада, Туреччина, Саудівська Аравія та інші. Фахівці вважають, що це рішення не тільки вдарило по подальших перспективах мирного ізраїльсько-палестинського процесу, а й загрожує серйозними сутичками на окупованих (принаймні, на думку ООН і світового співтовариства) Ізраїлем палестинських територіях. Які наслідки матиме цей крок Вашингтона, проаналізував "Апостроф".

Епохальне рішення

Дональд Трамп зробив те, що не хотіли чи не наважувались зробити попередні американські президенти: визнав Єрусалим столицею Ізраїлю та ухвалив рішення про початок підготовки перенесення туди з Тель-Авіва американського посольства. Відповідну заяву він 6 грудня зробив у Конгресі США.

Ще в 1995 році Конгрес ухвалив закон про те, що Єрусалим потрібно визнати столицею Ізраїлю і перенести туди посольство США. Однак з того часу всі президенти двічі на рік підписували указ про відтермінування цих кроків. Власне, Трамп у своїй промові сказав, що таку передвиборчу обіцянку давали і його попередники, але виконав її саме він. Досі наміри Трампа не були прозорими, оскільки в червні він також відтермінував рішення, заявляв, що воно розглядається з обережністю. Щоправда, в адміністрації давали зрозуміти: питання не в тому, чи визнають Єрусалим столицею, а в тому, коли це відбудеться.

"Очевидно, Трампа ця ідея якось турбувала достатньо давно, – заявив "Апострофу" директор Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України Олександр Богомолов. – Тут можна гадки гадати. Частково, думаю, тут якась особистісна мотивація. З іншого боку, напевне, електоральний і політичний контексти. Ця ідея збігається з очікуваннями та думками багатьох людей, які голосували за Трампа. В першу чергу, йдеться про так званих євангелістів".

Про можливі причини рішення Трампа "Апострофу" розповів і політолог-міжнародник Ілія Куса: "Перша версія – що він просто зіграв на симпатіях вузької частини свого електорату – євангелістів-християн і євреїв, які за нього голосували. Друга – політична, що він намагається таким чином натиснути на палестинців, демонструючи їм, що ось, я можу так, а ви нічого не зробите, значить, ви повинні піти на поступки в переговорах [з Ізраїлем]".

Ще одна версія полягає в запиті на такий крок відверто проізраїльських радників Трампа – зятя президента Джареда Кушнера та спеціального представника США на Близькому Сході Джейсона Грінблатта.

Напередодні Дональд Трамп анонсував рішення щодо Єрусалима, однак воно все одно стало шоком для світової спільноти, адже це ляпас Палестині й усьому арабському світу. Раніше від такого кроку Вашингтон застерегли європейські лідери та дипломати, а президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган навіть скликав лідерів мусульманських країн з "Організації ісламського співробітництва" для обговорення 13 грудня тоді ще планів США щодо зміни статусу Єрусалима.

Крім того, заяву Трампа розкритикував і генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. Він заявив, що питання про статус Єрусалима має бути вирішене в рамках двосторонніх переговорів.

Деякі фахівці, однак, припускають, що адміністрація американського президента все-таки консультувалася з союзниками США на Близькому Сході, передусім – Саудівською Аравією. Дехто навіть вважає, що без згоди союзників американці точно не пішли б на такий крок. Якщо ж говорити мовою фактів, то мусульманський світ засудив визнання Єрусалима столицею.

"Можливо, Саудівська Аравія і могла погодитися на це, якщо врахувати, що останнім часом вони з Ізраїлем сформували фактично військовий альянс проти Ірану, – коментує Ілія Куса. – Але це нелогічно, оскільки незрозуміло, до чого тут Іран – це питання палестинців, яке досі залишається центральним для багатьох арабських держав Близького Сходу. Публічно всі арабські держави засудили це, також це зробили союзники США в НАТО – Туреччина, Канада, Європейський Союз. Навряд чи слідом за США хтось зробить те саме. Це рішення стратегічно цілком неадекватне. Тактично від нього виграв тільки Ізраїль і конкретно уряд Беньяміна Нетаньягу, всередині якого, до речі, також немало людей проти, оскільки вони вважають, що це ставить під загрозу ізраїльтян, які живуть в Єрусалимі".

Цей крок, на думку Куси, загрожує Трампу падінням рейтингів, оскільки лише третина представників Республіканської партії вважають хорошою ідеєю визнання Єрусалима столицею. Ще менше таких серед американських виборців. Не обіцяє воно нічого хорошого і у відносинах з союзниками, і не тільки близькосхідними.

"Вже достатньо очевидно, що це рішення має вибуховий ефект, бо воно дуже міняє всі розклади й оцінюється, в тому числі в Сполучених Штатах, як розворот в політиці щодо ізраїльсько-палестинської проблеми", – прокоментував Богомолов.

Єрусалим і мирний процес

Східну частину Єрусалима ООН і міжнародна спільнота визнають окупованою Ізраїлем. Ізраїль захопив її ще в 1967 році, під час Шестиденної війни. Палестинці вважають Східний Єрусалим своєю столицею та прагнуть зробити його нею де-факто – в майбутній Палестинській державі. Ізраїль також називає Єрусалим своєю столицею та хоче, щоб інші держави перенесли туди свої дипломатичні представництва. Однак наразі в Єрусалимі розташовані лише посольства Болівії та Парагваю.

Питання належності Єрусалима – одне з ключових у мирних переговорах між ізраїльтянами та палестинцями. Однак досі керівництво Ізраїлю так і не поступилося в цьому питанні. Без його врегулювання мирний процес не дійде до свого логічного завершення.

Трамп відступив від відданості так званому принципу двох держав, на якому базується палестинсько-ізраїльський мирний процес. Він вкотре заявив, що хотів би такої палестинсько-ізраїльської угоди, яка буде прийнятною для обох сторін. А це означає тиск на Ізраїль з метою дотримання ним положень наявних мирних угод, які, зокрема, забороняють розбудовувати ізраїльські поселення на окупованих територіях, в тому числі в Східному Єрусалимі.

Найгірший, на думку Ілії Куси, наслідок визнання Сполученими Штатами Єрусалима столицею, це те, що мирний процес "фактично повністю зірваний", адже саме через неможливість дійти консенсусу, зокрема, щодо статусу міста, переговори досі були безрезультатними.

"Як далі відбуватиметься мирний процес, невідомо. Палестинці ще більше радикалізуються і навряд чи підуть на мирні переговори, які останні кілька років були заблоковані позицією уряду Нетаньягу. Це кінець мирним перемовинам і більш-менш стабільній ситуацій на палестинських територіях. Будемо дивитися на вулиці Єрусалима", – прокоментував він.

Палестинці вже протестують. Так, у четвер відбулися зіткнення в Єрусалимі, Рамаллі, Хевроні і Віфлеємі, внаслідок яких постраждали вже 95 палестинців.

Лідер "Ісламського руху спротиву" (ХАМАС) Ісмаїл Ханія також закликав палестинців до нової інтифади, тобто повстання. І, на думку Куси, такий сценарій є цілком реальним, оскільки ситуація на палестинських територіях останні півроку була дуже напруженою.

"Вистачить якогось одного інциденту, щоби там відбувся спалах. Справа не в тероризмі, а в тому, що палестинці радикалізуються і можуть, в тому числі зі зброєю, почати протестувати проти присутності Ізраїлю в Єрусалимі. Тоді вже складно буде оперувати поняттям, що це все терористи-екстремісти", – додав експерт. І палестинців, на його думку, точно підтримають сусідні Сирія, Йорданія, Іран, Ліван та ліванська "Хізбалла".

Олександр Богомолов зазначив, що ізраїльсько-палестинських перемовин давно немає. "Змінити те, чого немає… Воно (визнання Єрусалима столицею, – "Апостроф") змінює розстановку сил і позицій, в тому числі з погляду можливих подальших перемовин. Уряд Нетаньягу не налаштований на компроміс – це абсолютно очевидно – і розраховує на чинники, які не пов’язані з самими палестинцями", – сказав він.

На думку Богомолова, протести і страйки палестинців – це передбачувана реакція, проте ймовірний новий спалах збройного протистояння все одно буде обмежений можливостями й тактиками обох сторін, які давно відомі.

"Якихось чинників, що могли б це змінити, я думаю, немає. Інтенсифікація сутичок можлива в тому вигляді, в якому ми їх бачимо зараз", – підсумував дослідник, маючи на увазі палестинських протестувальників, іноді озброєних, та активізацію ХАМАС.