У ніч на 12 січня США та Великобританія у відповідь на захоплення торгових суден завдали масованих ударів по території Ємену. Називати його державою за нинішніх умов буде перебільшенням. Поза тим, у Ємені переплітаються інтереси цілої низки країн з різних причин. Головна – географічне положення, яке дозволяє з одного боку загрожувати арабським монархіям Перської затоки, з іншого – блокувати судноплавство між Азією та Європою. Тож не дивно, що у місцевих бойовиків є крилаті та балістичні ракети, повітряні та морські дрони великої дальності. Чому це становить проблему не лише для сусідів, а й для всього світу – читайте у авторському матеріалі журналіста "Апострофа", політолога-міжнародника Романа Кота.
Розколи по всіх лініях
Єдина держава на території Ємену з'явилася відносно недавно і проіснувала недовго.
На півночі колись існувала абсолютна теократична монархія, та в 1962 році короля-імама скинули світські військові. Тоді ж вони проголосили Єменську арабську республіку. Південь колись був колонією Великобританії, однак у 1967 році отримав незалежність і став народно-демократичною республікою Ємен. Лише у 1990-му Північ завоював Південь. Це рівень політики.
Куди важливіше племінне та релігійне розділення. Головною військовою силою Півночі є зейдити – прихильники однієї з помірних шиїтських сект. З цієї причини у них хороші відносини з Іраном. На Півдні домінують шафіїти, близькі до Саудівської Аравії.
Читайте: Єменські хусити захопили корабель в Червоному морі: що відомо
Президент об'єднаної країни Алі Абдалла Салех, представник Півночі, правив аж до "Арабської весни". З одного боку, маневруючи між племенами Півночі та Півдня, з іншого – жорстко репресуючи всіх незгодних. Коли ж у 2011 році по всьому арабському світу почали падати диктаторські режими, подати у відставку був змушений і Салех. Його змінив представник Півдня Абд Раббо Мансур Гаді, орієнтований на Саудівську Аравію.
Северный и Южный Йемен
Пустилися берега
З того часу в Ємені не припиняється громадянська війна. В один момент колишній президент Салех повернувся в країну, зібрав племена Півночі та деякі незадоволені племена Півдня. У відповідь на загрозу для свого клієнта, у 2015 році на цю територію почали вторгнення Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати. Втім, не дуже успішно. Попри цілковите панування у повітрі і на морі, їм не вдалося закріпитися на землі. Вже немає в живих ні Салеха, ні Хаді, а в Ємені громадянська війна триває.
Хусити, які зараз наробили галасу – це одне з угрупувань зейдітських племен, назва походить від їхнього засновника Хусейна аль-Хусі. Ще в 2004 році він проголосив себе релігійним лідером - імамом, але згодом загинув. Нині – хусити – являють собою конфедерацію різноманітних племен, на чолі з братом засновника Абдул-Маліком аль-Хусі. Він не повноцінний лідер, а більше виступає у ролі третейського судді між племенами.
Сьогодні хусити контролюють формальну столицю Ємену – місто Сана та значну частину Півночі, тоді як міжнародно-визнаний уряд базується в портовому місті Аден. Хоча розділення на Північ і Південь офіційно не відбулося, зараз це доконаний факт. А ще є території, де не мають влади ні Північ, ні Південь.
Додатково посилює хаос наявність великої діаспори сомалійців, тих самих, які свого часу прославилися піратством. У Ємені їх від 200 тисяч до 2 мільйонів. А також величезна кількість різноманітних ісламістських радикалів – від недобитих залишків аль-Каїди до бойовиків ІДІЛ. Всі сторони окрім контролю певних територій не цураються різноманітного легального та нелегального бізнесу – від контрабанди до торгівлі наркотиками, зброєю чи рабами. Зараз Ємен є найбільшим у арабському світі, а можливо і в світі, чорним ринком зброї.
Осіннє загострення
Ситуація почала загострюватися в жовтні 2023 року після нападу бойовиків ХАМАС на Ізраїль. Ці події, а також подальша операція з боку ізраїльської армії, сколихнули весь ісламський світ. В інших арабських країнах обійшлося протестами, а от єменські хусити пішли далі, імовірно через зв'язки з Іраном.
Сам Тегеран не поспішає починати повноцінну війну проти Ізраїлю, але своїх клієнтів використовує залюбки. Буквально через тиждень після нападу на Ізраїль – 17 жовтня минулого року хусити випустили по Ізраїлю 5 крилатих ракет іранського виробництва та близько 30 дронів.
І це притому, що між Єменом та Ізраїлем близько 1,5 тисяч кілометрів. Арсенал у них накопичився серйозний. Відомо про наявність у хуситів крилатих ракет так званої серії "Кудс" (іранське позначення – Paveh) дальністю у 1650 км, іранські балістичні ракети Qadr дальністю від 1650 до 1950 км, а ще велику кількість морських дронів та відомих українцям "Шахедів".
Хусити і раніше нападали на ворогів Ірану за допомогою іранської ж зброї. Так, у 2019 році вони атакували найбільший у світі завод первинної переробки нафти в місті Абкайк у Саудівській Аравії. Видобуток нафти в країні тоді скоротився вдвічі.
З листопада минулого року хусити почали атакувати комерційні судна, які йдуть уздовж їх берегів до Ізраїлю. Згодом їх дії поширилися і на інші цивільні кораблі. У відповідь, США разом з союзниками у грудні розпочали операцію "Вартовий процвітання". Донедавна вона передбачала переважно патрулювання та охорону торгових маршрутів. Та в ніч з 11 на 12 січня після чергової масованої атаки хуситів терпець урвався.
Оцінити ефективність ударів по базах хуситів буде важко через об'єктивні причини. Згідно із заявами як самих хуситів, так і американських й британських джерел, атаки зазнали насамперед аеродроми, звідки, як вважає розвідка США, запускали ракети й дрони, а також знаходилися склади зброї та радари. Утім, цей удар може бути тимчасовою мірою. Для надійних гарантій безпеки у Червоному морі потрібно або домовлятися з племінними лідерами, або починати наземну операцію. Друга опція є імовірною у нинішніх умовах. Щодо першої, то не факт, що хусити налаштовані на перемовини. І про позицію Ірану забувати не слід. Тож ризик ще більшого загострення зростає.
Читайте: Ємен офіційно оголосив війну Ізраїлю: бригадний генерал дав пояснення
