RU  UA

Субота, 20 квітня
  • НБУ:USD 39.55
  • НБУ:EUR 42.10
НБУ:USD  39.55
Здоров'я

В Україні вода з-під крану безпечна, а з колодязів і свердловин пити не варто - еколог

Яку воду можна пити, а яку - категорично не можна

Яку воду можна пити, а яку - категорично не можна Вода у крані - безпечна Фото: vodokanal.kiev.ua

Вода в організмі людини — один із найважливіших елементів. Вона покращує травлення, допомагає регулювати температуру тіла й контролювати вагу, очищає від шкідливих токсинів, покращує стан шкіри, суглобів і м’язів - але якщо це чиста вода. Та якщо вода хлорована чи забруднена, шкоди від неї може бути більше, аніж користі. Тож як визначити яку воду можна пити, а яку ні? Як її очистити самостійно? Про це в ефірі програми Апостроф SCIENCE на Апостроф TV розповіла еколог, експерт з охорони водних ресурсів МАР'ЯНА ГІНЗУЛА.

— Як визначити, яку воду варто пити, а яку ні?

— Ми часто говоримо про те, наскільки велике значення вода має для здоров’я. У принципі, вода як універсальний розчинник присутня в усіх живих організмах. Але про те, що сьогодні це невід’ємний елемент нашого здоров’я й нашого самопочуття — це вже здається безсумнівним.

Але завжди виникає запитання: яка якість води? Адже коли ти вживаєш неякісні продукти, це може більше нашкодити, ніж принести користі. Тому питання вибору питної води — це взагалі дуже важливий момент.

Українці не довіряють відкритим джерелам водопостачання. Навіть там, де дозволено пити воду з фонтанів, люди купують воду в супермаркетах. З-під крану взагалі майже ніхто не п’є воду.

— А чи безпечно пити воду з-під крану в Києві та великих містах нашої країни? Як відбувається її очищення?

— Я вчора переглядала цікаві дані десятирічного моніторингу, які показують, що водопровідна вода є найбільш безпечною. Найнебезпечнішою за всіма показниками є вода з колодязів. На другому місці — свердловини, які в людей асоціюються, напевно, з найчистішою водою.

Насправді людський організм не надто адаптований для споживання води з таких глибин. Особливо артезіанських шарів, тому що вона має дуже специфічний склад. Історично й еволюційно людство завжди вживало воду з поверхневих джерел. Тому боротьба за поверхневі водні об’єкти завжди має бути першочерговою в питанні якості.

— Це вода циклу, яка випаровується та падає з дощем?

— Так. Просто викачування води з глибин — особливо артезіанських — і її використання схоже на понаднормовий забір крові з людського організму. Ця вода відіграє специфічну роль в усій екосистемі на планеті, вона займається своїми справами. А бездумне її використання, по суті, взагалі в Україні не регламентується будь-яким протоколом.

— Чи достатньо очищується вода, яку споживають українці у великих містах?

— Український ДержСанПіН має майже 126 показників, і більше 80 регламентуються в Україні - це доволі багато. За стандартами ВООЗ та інших організацій є набагато менше показників. А європейські організації контролюють воду за 50–60 показниками. У принципі, це дуже здорово.

Але проблема полягає в тому, що водопровідна вода не так небезпечна, як би дивно не пролунало, бо вона доведена до безпечних показників. Її проблема в тому, що вона неприємна, здебільшого має якесь візуальне забарвлення, яке завжди всіх жахає, або має неприємний запах. Це те, що відлякує.

— Вода з-під крану має запах хлору. Це класична хлорка чи чимось іншим хлорують? Я знаю, що воду можна очищати аналітом — це хлорнувата кислота, яка не є хлоркою.

— Хлорування — це спадщина Радянського Союзу. Це непоганий метод, але з часом він отримав негативне емоційне забарвлення для людей. Зараз активно ведуться розмови про те, щоби переходити на гіпоксид хлору. Частина київських водоочисних станцій уже перейшла на це.

Та нещодавно я читала європейське дослідження, у якому сказано, що залишкові молекули коронавірусу знищуються тільки хлором, а при використанні гіпоксиду хлору не відбувається знезараження від ковіду. Зараз деякі європейські країни навіть відмовляються від озонування й повертають хлор, щоби ліквідувати проблему присутності коронавірусу у воді.

— Але ж вода може переносити й інші інфекції. До речі, які?

— Яка головна проблема питної води в Україні? Після очистки вона десятки, а іноді й сотні кілометрів проходить дуже забрудненими трубами до кінцевого споживача, де насичується залізом. Вода як універсальний розчинник, будучи очищеною, у себе все вбирає, і по дорозі набирає багато "друзів" та різних елементів.

— Звідки береться питна вода для киян?

— Київ п’є з Десни. У нас є водозабір на Десні, ми його скидаємо в Дніпро.

— От для мене як звичайного споживача дивно, чи реально очистити воду з річки, у яку скидається величезна кількість забруднювачів?

— Звичайно, сучасні технології дозволяють очистити воду від будь-яких забруднювачів. Тут питання лише в грошах, ми можемо купити з вами будь-яку технологію і вивести її на ідеальний показник.

Питання будь-якої очистки — це утилізація відходів, які накопичуються в процесі. Станом на сьогодні є величезна проблема навіть усунення осаду, який є у води, його осаджують. Сьогодні навіть немає технологій для того, щоби брикетувати цей осад, а не повертати його назад у джерело, де ми беремо воду.

— Почистив, скинув і знову чистиш?

— Так, сьогодні це саме так працює. Це проблема, тому що ми постійно працюємо зі ще більш забрудненою речовиною.

— Давайте поговоримо про системи очищення води, які встановлюють вдома. Вода на виході чиста чи наближена до дистильованої?

— Вона наближена до дистильованої, тому що зворотній осмос — найбільш ефективна зараз технологія очистки води, нею всі користуються. Цей ринок дуже розвивається. За останні 5 років приріст майже на 20 млн доларів. Я думаю, що це буде розвиватися, тому це питання стає все активнішим.

Але проблематика цієї води — завелике очищення, або не фіксація станів, коли фільтри, забиті осадом, починають збагачувати вашу воду вдвічі більше. Це проблема, тому що зворотній осмос — це надзвичайно тонкі мембрани, які дуже швидко забиваються.

— Кип’ятіння води безпечне?

— Це хороший варіант, якщо ми працюємо з водою, у якій можуть бути якісь патогени, щоби хоча б їх убити. Для питної води з-під крану, я вважаю, кращим є відстоювання. Кип’ятити теж можна, але після цього у води з’являється певний смак, який не всім до вподоби.

— А щодо бутильованої води, яка продається в нас за великі кошти. Мені здається, що це якийсь великий "розводняк".

— Ви правильно думаєте. Надзвичайно дорого. По факту це водопровідна вода, очищена додатковим обладнанням і з величезною націнкою продається в бутильованій тарі. Тобто якщо ми беремо ціну води, очищеної зворотним осмосом - це близько 50 копійок за літр, а бутильована вода — це 8 грн за літр. Націнка просто фантастична.

— А що може забруднювати нашу воду в криниці?

— Вода з криниці найбільш активно взаємодіє з різними речовинами, які до неї просочуються. Особливо це нітрати і фосфати. В Україні величезне та неконтрольоване використання добрив через активний розвиток сільського господарства. Тому в нас у воді так багато цих речовин, тому в нас так багато водойм цвіте, тому що ми підгодовуємо ці бактерії.

Якщо ж криниця єдине джерело питної води, я раджу перевіряти її якість у спеціалізованих лабораторіях, бажано, в акредитованих, щоби ви мали на руках протокол, з яким ви можете звернутися вже як абонент із якимись претензіями до когось. Від 350 грн ви можете замовити будь-який аналіз на 10 показників. Якщо вас цікавить, то можете взяти і на важкі метали, інколи це вагомо. У мене знайомі так ртуть у себе зафіксували.

— Чи є місця в Київській області, де не варто бурити свердловини?

— Це загалом дуже важкий та дорогий процес. Досить складно в нас знайти спеціаліста, який може точно визначити, у якому місці бурити, яка вода буде на виході. Люди витрачають великі кошти, а можуть отримати абсолютно непридатну для споживання воду. Сам процес може коштувати до 10 тисяч доларів.

— Повернімося до криниць. Наші бабусі й дідусі пили цю воду й доживали до ста років. То чи може криниці бути чиста вода?

— В Україні вже було декілька жахливих ситуацій, пов’язаних із тим, що навесні, для прикладу, вода змінювала колір. Люди вживали її, бо не мали інших можливостей, а потім з’ясовувалося, що там були якісь закинуті колгоспи, де лежали дуже небезпечні речовини.

Вся ця вода є грунтовою, й очікувати, що вона буде якоїсь хорошої якості — не варіант. Але й думати, що вода з дуже глибинних водоносних горизонтів краща, також є помилкою.

— Про що може свідчити непрозорість води?

— Для людей колір є найбільш репрезентативним показником, але часто це не вказує на небезпеку. Вода може бути забруднена глинами — це органічна речовина, яка не несе ніякої шкоди й осідає ідеально. До прикладу, усі бачили річку Йордан — вона абсолютно жовта. Але після 20 хвилин відстоювання вода очищається, шматочки глини опускаються на дно.

Та якщо ми говоримо про якісь яскраві кольори — зелений, червоний, якісь веселкові кольори, тоді треба подумати, чи варто воду вживати.

— На око можна визначити придатність води? Чи обов’язково ставити фільтрувальні станції вдома?

— Людський організм не такий досконалий, щоб оцінити воду за хімічним станом. Для нас вода без кольору, без запаху нічим не видає себе. Але довге користування неякісною водою може позначитися на стані зубної емалі, волосся, інколи шкіри. У такому разі потрібна перевірка.

— Одним із найголовніших забруднювачів поверхневих вод є сміттєві полігони. Майже 9 тисяч гектарів сміття лежать просто неба, а поруч у селах живуть люди, які п’ють воду з колодязів.

— Проблема полігонів — це не екранізація їхнього дна, через що сміття гниє на землі, а небезпечні речовини проникають у поверхневі води. Така практика була ще в радянський період. За сучасними нормами це можна подолати різними методами.

Сміття — це взагалі величезна проблема для України. Якби ми просто припинили змішувати органіку й неорганіку, ми хоча б позбулися запаху й процесів, які відбувається. Сам по собі пластик не гниє просто так, він гниє при контакті з органікою. Чистий помитий пластик нам не ніс би такої шкоди.

— А щодо води з бюветів та колонок, часто бачу людей, які набирають там воду?

— Навіть за даними Київводфонду, який опікується всіма бюветами столиці, усіма відкритими колонками, капличками, з яких люди беруть воду - 85 % цих об’єктів не відповідають нормам для питної води. Вся ця вода здебільшого містить різноманітні збудники, які спричиняють кишкові розлади.

Це застаріла інфраструктура й потріскані труби, які контактують із ґрунтом. Звідти ці хвороботворні організми потрапляють до вашого організму. Ми не рекомендуємо вживати таку воду.

— Чого нам чекати в найближчі 5 років?

— Коли я навчалася в університеті, нам казали, що проблема води завжди буде лежати в площині її якості, а не кількості. За декілька років з’ясувалося, що Україна не просто не забезпечена водними ресурсами, вона взагалі вододефіцитна. У нас дуже низький поверхневий стік на одну особу — це тисяча кубічних метрів на рік. А водозабезпеченість середня — 1,7 тисячі. Тобто у нас у два рази менший показник, ніж це необхідно.

Питання води рано чи пізно мало б постати. Вода витрачається інколи безглуздо. Майже 40 % питної води витрачається через різноманітні розломи, погані підключення — це банальні протікання. У будь-якій квартирі це є.

Це один момент.

Інша проблема — клімат. Змінюється він чи не змінюється, але ми в такому гарячому десятилітті, і попереду на нас чекають фантастичні метеорологічні явища з різкими змінами, які ми зараз з вами фіксуємо. Було тепло, а за день може стати холодно. Менше води, з’являються перші пилові бурі. До прикладу, аномально посушливий 2020 рік, коли вперше в історії незалежної України не випало снігу. Здавалося б, ну не випало, така ситуація. Наступне літо — були вперше в історії зафіксовані пилові бурі на території Київщини.

Читайте також

Мобілізація діабетиків: що чекає на таких людей у воюючій армії

Захворювання на цукровий діабет тепер не звільняє військовозобов'язаних від мобілізації

Вітрянка особливо небезпечна для дорослих: які ускладнення можуть бути

Вітряна віспа у дорослих може призвести до пневмонії, оперезуючого герпесу - коли і скільки разів слід вакцинуватися

Новини партнерів