Хімічні відбитки сталагміта в мексиканській печері показали, що 13-річна посуха та кілька інших, кожна з яких тривала понад три роки, могли сприяти краху класичної цивілізації майя.
Про це йдеться в заяві, опублікованій Кембриджським університетом.
Археологи давно дискутують, чому поселення майя в Південних низовинах зазнали періоду широкомасштабних соціально-політичних потрясінь між 800 і 1000 роками нашої ери. Йдеться про так званий кінцевий класичний період, коли династії занепадали, міські центри були покинуті, а населення скорочувалося, що й поклало край класичній цивілізації майя.
Нещодавно в печері Грутас-Цабна на Юкатані в Мексиці було виявлено потенційні нові підказки щодо причин цього явища. Дослідники проаналізували ізотопи кисню в печерних сталагмітах, які дали інформацію про конкретну кількість опадів як у вологий, так і в сухий сезони з 871 по 1021 рік нашої ери.
Сталагміти утворюються, коли вода капає зі стелі печери, а мінерали, що містяться у воді, перетворюються на великі відкладення на підлозі печери. Датуючи та аналізуючи шари ізотопів кисню всередині сталагмітів, дослідники отримали дуже детальну інформацію про клімат у період кінцевого класичного періоду.
Дані показали, що протягом цього періоду було вісім посух у вологий сезон, усі вони тривали щонайменше три роки. Команда навіть знайшла докази однієї катастрофічної посухи, яка тривала 13 років.
Попри те, що майя мали складні системи управління водними ресурсами, така тривала посуха мала б глибокий вплив на існуючу соціально-політичну структуру.
«Існувало кілька теорій щодо причин краху, таких як зміна торговельних шляхів, війна чи сильна посуха, на основі археологічних даних, залишених майя. Але за останні кілька десятиліть ми почали багато дізнаватися про те, що сталося з майя і чому, поєднуючи археологічні дані з кількісно вимірюваними кліматичними доказами», — розповів дослідник з Кембриджа Деніел Х. Джеймс.
Кліматична інформація, що міститься у сталагміті, збігається з датами, які майя вписали на свої пам'ятки. У періоди тривалої та сильної посухи внесення дат у такі місця, як Чичен-Іца, повністю припинялося.
«Це не обов’язково означає, що майя покинули Чичен-Іцу в ці періоди сильної посухи, але, ймовірно, у них були більш нагальні справи, про які варто було турбуватися, ніж будівництво пам’ятників, наприклад, чи вродиться врожай, на який вони покладалися», – додав дослідник.
Дослідники кажуть, що сталагміти з цієї та інших печер регіону можуть бути життєво важливими для складання пазлу термінального класичного періоду.
Нагадаємо, раніше в Мексиці вчені виявили загублене місто майя.
