Якщо для українських експортерів будуть застросовувати механізми вуглецевого мита СВАМ, які вже працюють у ЄС у тестовому режимі, Україна втрачатиме мільярди. Тому владі потрібно провести переговори з ЄС про відстрочення запровадження через війну в Україні.
Про це говорили на круглому столі «Як СВАМ послабить економіку України».
Як повідомив головний аналітик GMK Center Андрій Глущенко, витрати на СВАМ зростатимуть для української економіки щороку, і можуть її значно послабити. Так, втрати економіки від додаткового податку у перший рік дії становитимуть $202 млн, а у 2030 р зростуть до $1,44 млрд.
Тарасенко зауважив, що влада України має провести переговори із ЄС щодо застосування ст. 30.7 регламенту CBAM: він передбачає, що «Єврокомісія може змінити підхід до застосування CBAM для країн, які зіткнулися з непередбачуваною, винятковою та неспровокованою ситуацією, що має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури».
"У нас три роки війна", - наголосив експерт.
У свою чергу директорка проєктів зі сталого розвитку "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР) Ольга Семків зазначила, що наразі немає можливості приділяти належну увагу декарбозіційному напрямку, а також немає експертизи для складання відповідних звітів у рамках СВАМ.
«Ми очікуємо відстрочки зобов'язань за СВАМ, і всі металургійні компанії вважають, що для цього є підстави – цей пункт має бути застосований через ситуацію в Україні. Ми дуже хочемо, щоб діалог між ЄС та Україною щодо імплементації законодавства тривав», - наголосила Семків.
Представник парламентського підкомітету із промполітики Комітету з економічного розвитку Муса Магомедов у свою чергу зауважив, що Україні потрібно в діалозі з ЄС виявляти ініціативу щодо відстрочення зобов'язань зі СВАМ, оскільки країна перебуває у стані війни.
У свою чергу заступниця директора Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Світлана Михайловська зауважила: на думку деяких експертів, наразі СВАМ не додає користі навколишньому середовищу, а є варіантом впливу на торгівлю.
Як повідомлялося, згідно з дослідженням GMK Center, українські експортери продукції до країн ЄС у рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві, який набуває чинності з 2026 року, зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то в 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд. на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатується у дослідженні.
