RU  UA

Пʼятниця, 22 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00

Новини

21 листопада

Всі новини

В Україні хочуть змінити податок на квартири: у чому суть і скільки платять зараз

У Верховній Раді хочуть замінити формулу обчислення податку на нерухомість на нову, яку називають справедливішою. Експерти виступили проти нововведення: на їх думку, нова формула нарахування податку на нерухомість призведе до ще більшої несправедливості та корупційних ризиків.

Про це пише видання "Урядовий кур’єр".

В Україні власники квартир, загальна площа яких перевищує 60 кв. м, або житлових будинків площею понад 120 кв. м, повинні сплачувати податок на нерухомість. Якщо власник має різні типи нерухомості, зокрема частки, які сукупно перевищують 180 кв. м, то він також має сплачувати цей податок. Його справляє Державна фіскальна служба та її регіональні податкові філії.

Ставки оподаткування встановлюють за рішеннями сільських, селищних і міських рад за кожен квадратний метр, що перевищує встановлену законодавством неоподатковувану норму. Тобто якщо ви маєте у власності квартиру площею 70 кв. м, то мусите сплатити лише за зайві 10 кв. м.

Скільки треба платити

Середній розмір податку на нерухомість, який передусім впроваджували як податок для багатих, становить 1,5% розміру мінімальної заробітної плати за кожний квадратний метр понад норму. Проте цей вид справляють як місцевий, і саме міські (селищні чи сільські) органи самоврядування вирішують, яким йому бути. Щороку мінімальна зарплата в Україні зростає, тому суми податку на нерухомість різні.

Якщо квартири деяких українців перевищують норми не набагато або зовсім не перевищують їх, то пересічних людей це фактично обходило стороною. Багаті ж українці часто у питанні сплати податку на нерухомість є недисциплінованими і накопичують чималі борги. В цьому і є проблема адміністрування податку.

За словами адвоката Ростислава Кравця, існує проблема накопичення боргів зі сплати податку на нерухомість за попередні періоди, хоч і її вирішують. Якщо місцеві податківці за законом матимуть бажання, то додадуть до заборгованості суми штрафів і пеню.

А штрафи чималі: 10% — у разі затримки до 30 календарних днів і 20% — понад 30 календарних днів. Проте податкові органи цього майже не роблять, адже не хочуть псувати нерви фізичним особам та собі — просто вимагають сплати податку, заплющуючи очі на прострочену заборгованість.

Що хочуть змінити

Однак народним обранцям здалося, що нинішня формула нарахування податку на нерухомість несправедлива. За словами глави комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, до проекту закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України" (щодо вдосконалення системи місцевого оподаткування) потрібно внести суттєві корективи. Він пропонує замість того, щоб розраховувати податок на нерухомість за квадратними метрами, прив’язати його до вартості житла. Максимальну ставку податку народні обранці хочуть залишити на рівні 0,2% оціночної вартості житла.

Президент Асоціації фахівців з нерухомості Юрій Піта вважає, що у країні не було значної практики оцінки нерухомості. Саме непідготовленість у цьому аспекті провокує корупцію у відповідних органах влади. Він справедливо зазначає, що оцінити вартість нерухомості можуть і в бік заниження, і завищення, тож завжди знайдуться незадоволені.

Ростислав Кравець згоден з колегою й вважає нинішню формулу для нараховування податку на нерухомість непоганою і такою, що більше підходить Україні: "Якщо ми започаткуємо нову формулу за законопроєктом, який захищає пан Гетманцев, то в підсумку власники нерухомості сплачуватимуть за цим податком суми, які будуть на 50—60% більшими, ніж тепер. І це робитимуть не лише багаті, а й відносно бідні люди".

Тож думки про майбутню формулу для обчислення податку на нерухомість розділилися. Можливо, треба залишити все, як є, і посилити фінансову дисципліну для всіх верств населення щодо сплати цього податку.

Як повідомляв "Апостроф", в Україні в 2021 році, як і в попередні роки, буде підвищено рівень прожиткового мінімуму, від якого залежить більшість соціальних виплат і зборів. Змінюються також і суми податків для фізосіб-підприємців (ФОП).