Серед перерахованих в документі Кабінету міністрів про рівень тіньової економіки в 2019-2020 ключових причин тінізації бізнесу немає згадки про репресивну систему оподаткування і бюрократичну модель управління економічними процесами.

Про це йдеться в новому блозі доцента Університету ДФС України, кандидата юридичних наук Андрія Гмиріна на порталі Ліга.

Документ, опублікований Міністерством економіки, називається "Загальні тенденції тіньової економіки в Україні в 2020". За даними уряду, в 2020 рівень тіньової економіки складав 30% ВВП, проте в 2019 - досягав 27%. На думку авторів звіту, однією з головних причин негативної динаміки стало введення в Україні протиепідемічних заходів.

Андрій Гмирін зазначає, що насправді рівень тіньової економіки може бути вище - за його словами, австрійський економіст Фрідріх Шнайдер каже про 52,8% тіньового ВВП України, і цей показник широко використовується в міжнародних економічних дослідженнях, а головними причинами, які змушують підприємців ухилятися від сплати податків, є: тотальна корупція в держорганах, неефективне регулювання економіки, її криміналізація, низька правова та податкова культура, податки, засилля бюрократичних органів, відсутність довіри бізнесу до держави і навпаки.

Андрій Гмирін погоджується з висновками чиновників, що детінізація економіки залежить від реформ і поліпшення інвестклімату. Однак вважає, що за деклараціями немає реальних перетворень. Він упевнений, що питання детінізації економіки слід вирішувати комплексно і починати з реформи податкової системи. Така реформа має передбачати:

1) Легалізацію тіньових капіталів і залучення їх в економіку за допомогою ОВДП в якості прямих інвестицій. Легалізувати капітали він пропонує через вклади в довгострокові ОВДП. Джерела походження капіталів мають перевірятися за спрощеною схемою. Інструмент облігацій має високу надійність та прийнятну прибутковість;

2) Введення податку на виведений капітал;

3) Лібералізацію системи оподаткування;

4) Введення економічних стимулів для детінізації бізнесу;

5) Встановлення прозорого адміністрування бізнесу з мінімальним впливом людського фактора;

6) Законодавче стимулювання безготівкових розрахунків і поступове звуження сфери дії готівкового обігу.

"Крім того, пропоную створити на базі декількох розрізнених служб (податкової, фіскальної, митної, аудиторської та фінмоніторингу), які часто виконують однакову роботу, єдиний орган із загальною інформаційно-аналітичної ризикоорієнтованої системи на основі big data. Цей орган міг би займатися питаннями сплати податків і боротьбою з тіньовими схемами, втілював би податкову і митну політику, моніторив ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Таким чином, державні витрати на функціонування великий і неефективною "репресивної податкової машини" були б оптимізовані, а довіра бізнесу до держави і державним інституцій - відновлено ", - констатує Андрій Гмирін.