Підвищення податків, нові способи контролю доходів громадян, відмова від боротьби зі "скрутками" та контрабандою, зростання вартості зовнішніх позик – основні перспективи для бізнесу та громадян України у 2022 році, виходячи із заяв міністра фінансів Сергія Марченка.
Про це йдеться у матеріалі "Апострофа".
Падіння економіки в Мінфіні готуються виправдовувати вповільненням темпів зростання Китаю, а недофінансування дефіциту бюджету – складнощами у переговорах із МВФ, вважають автори матеріалу.
Після ухвалення бюджету-2022, міністр фінансів Сергій Марченко став роздавати інтерв'ю, з яких ясно, що перспективи економіки "не такі райдужні, як їх показують у презентаціях урядові структури".
Так, Марченко відмовляється обговорювати ініціативи, пов'язані зі зниженням податкового тиску на громадян та бізнес: "дискутовані реформи від зменшення ставок ПДВ, об'єднання ПДФО з ЄСВ до введення податку на виведений капітал і так далі - вони всі спричиняють суттєві фіскальні ризики", - заявляв Марченко. Це може означати, що Мінфін не планує боротися зі схемами ПДВ.
Також із риторики Марченка стає зрозуміло, що основний курс Мінфіну – збільшення податкового навантаження. Зокрема, міністр "шкодує", що з фінальної версії законопроекту 5600 прибрали підвищення податків для забудовників (що мало призвести до подорожчання нерухомості на 15-20%). Те, що він називає "схемами" при будівництві житла, могло б принести до бюджету щонайбільше 3 млрд грн.
Посилення тиску, ймовірно, варто чекати і фізособам-підприємцям, адже Марченко продовжує звинувачувати їх у торгівлі контрабандою. Але з товарною контрабандою, яка є основним фактором недобору платежів по митниці (до 50 млрд грн на рік) – "боротися не збираються".
Сенсацією для громадян стала заява про готовність Мінфіну перевірити доходи громадян із 1995 року. Цю заяву розкритикували юристи, адже максимальна позовна давність становить 10 років, а донарахування податків може відбуватися протягом останніх трьох років. При цьому закон про непрямі методи перевірки доходів не може мати зворотної сили та має стосуватися лише нових придбань, а не старих доходів. Навіть якщо ініціатива провалиться – Мінфін, очевидно, шукає спосіб "обілетити" пересічних громадян.
Обсяги позик також Мінфін не збирається знижувати. Останні позики він брав на внутрішньому ринку під 16% річних. Якщо додати зростання цін на продовольство, згортання міжнародних програм підтримки – завдання виходу на зовнішні ринки здаватиметься нездійсненним. Мінфін розраховує на допомогу Міжнародного валютного фонду, щоб одержати $2,2 млрд (60 млрд грн).
"На порядку денному залишаться високі тарифи на комуналку, можлива відмова від спрощеної системи оподаткування, приватизація держбанків, відмова від зниження податків та "пенсійна реформа", яка ризикує перетворитися на "піраміду ОВДП". Адже основні кошти, виручені від громадян як їхні персональні внески, схоже, будуть спрямовані на покупку цінних паперів уряду. До чого це призвело, відомо з прикладу Казахстану, де частина заощаджень громадян пограбувала місцева еліта", - пише автор.
Міністр Марченко тим часом називає перелічені проблеми "можливостями для української економіки", не плануючи при цьому мінімізувати ризики та загрози.
