МВФ прогнозує, що ВВП України цього року може впасти щонайменше на 35%, а в ЄБРР вважають, що "мінус" складе близько 20%.

Сайт "Мінфін" розповів про три можливі сценарії для української економіки.

Сценарій №1

Війна закінчується протягом 1-2 місяців. Армія РФ відходить до меж кордонів України станом на 24 лютого 2022 року.

Україна зіткнеться із гуманітарними та економічними проблемами, а також необхідністю адаптації вже звільнених, але зруйнованих територій.

Сьогодні зрозуміло:

• Маріуполь та Харків доведеться відновлювати не менше 2-3 років.
• Лише "мирний" бюджет Киян досягатиме і 70% запланованого.
• Південний регіон (Херсонська та Миколаївська області), які були одними з найважливіших у частині агросектору та експорту сільгосппродукції, зараз можуть не вписатися навіть у графік посівної компанії. Це призведе до обвалу їхніх мирних показників. Аналогічна ситуація у Чернігівській, Сумській, Житомирській та частково Київській областях.

Уряду доведеться зберегти заборону на експорт окремих видів продовольства та залишити військову практику зниження до мінімуму акцизів та зборів за багатьма видами імпорту: насамперед — ПММ, енергоносіїв та окремих видів продукції критичного імпорту та машинобудування. Натомість збережуться високі акцизи на алкоголь та цигарки, аби хоч якось поповнювати бюджет. З об'єктивних причин продовжать зростати ціни і на продукти харчування.

У рамках цього сценарію Захід надасть у різних варіантах допомогу максимум на $130-200 млрд. І багато в чому на оплату своїх товарів, наданих послуг тощо. Це піде на користь, насамперед, їх економіці за аналогією з ленд-лізом часів Другої світової війни. Ключову роль у цьому відіграватимуть США та країни-локомотиви ЄС – Німеччина та Франція.

Репарації від РФ: Репарації з боку РФ становитимуть максимум $100-150 млрд.

Сценарій №2

Військові дії переходять у затяжний формат на мінімум на 3-6 місяців з періодичними згасаннями та стрімкими загостреннями.

Економіка остаточно переходить на військові рейки. Захід нас забезпечує товарами першої необхідності та військовими постачаннями від зброї до обмундирування та палива. Економічні втрати у зоні боїв наростають. Навіть виходячи з прогнозної цифри уряду за витратами на війну $20 млрд на місяць, то за півроку збиток зросте ще як мінімум $120 млрд. А загальна цифра може досягти, мінімум, $1,5 трлн.

В цьому випадку, окрім прямих військових втрат і втрат цивільних осіб під час боїв, доведеться додати ще один фактор: українці, що втекли від війни, почнуть поступово осідати за кордоном. Якщо в Україні не буде належних умов для проживання, то з 4,1 млн. людей, які виїхали за кордон, до країни не повернеться близько мільйона.

Поки що біженці в ЄС — це переважно молоді жінки та діти. Згодом до них приєднається і чоловіча частина населення. Є ймовірність, що більшість кваліфікованих кадрів для України буде втрачено.

Якщо обсяги репарацій від РФ та допомоги з боку Заходу залишаться тими самими, що у сценарії № 1, збільшення суми економічних втрат ляже додатковим тягарем на українців. А подальша і потужніша «деіндустріалізація» України за рахунок руйнувань цивільних та військових об'єктів лише посилиться.

Тому стане ще більш важливим питання про те, щоб у країну зайшли західні інвестори, які б не лише брали участь у програмах повоєнного відновлення України, а й принесли б нові технології.

Сценарій №3

Конфлікт "заморожується" і переходить у стадію млявих переговорів.

Цей сценарій найнебезпечніший для України в усіх відношеннях. Орієнтовний рівень військових витрат України в цьому випадку збережеться в обсязі $20 млрд щомісяця, а мирні інвестиції в країну будуть повністю "заморожені".

Як показує досвід Косово, Палестини та інших проблемних регіонів, нормального економічного життя у такій ситуації немає. Рівень добробуту та інших економічних показників розвитку залишається дуже низьким. Це стимулюватиме відтік громадян за кордон.

Крім цього, в окупованих областях починається зачистка "проукраїнськи налаштованих громадян", створюються фейкові республіки, посилюються соціальні та кримінальні проблеми. Регіони відкочуються у своєму розвитку на роки тому. І повернути їхнє життя в нормальне довоєнне русло вже дуже складно.

Але країні-агресору сценарій довготривалих військових дій також не є вигідним. Постійні витрати на утримання армії, санкції Заходу у поєднанні з антиросійськими настроями у світі, партизанська війна місцевого населення проти загарбників, діями ЗСУ та ТРО на фронтах, персональні санкції проти владної верхівки та російських олігархів - загрожують остаточно підірвати економіку Росії та відкинути її показники −20 років тому.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, скільки грошей передали Україні з початку війни.