Столична вчителька хімії Анна Арінархова, яка двічі була у Топ-50 премії Global Teacher Prize Ukraine 2024 та 2021, оприлюднила історію втрати своєї улюбленої роботи в навчальному закладі, де його засновник вчиняв щодо неї харасмент, адже не стала миритися з такими проявами.
Про це йдеться у дописі викладачки у соцмережі Facebook.
Вона розповіла, що їй неймовірно боляче читати усі історії про домагання у вузах та театрах, оскільки сама постраждала від подібного.
"Бо я маю свою. Певно, не таку моторошну. Та я точно знаю, як складно сказати: "Зі мною так не можна", коли з іншого боку - твій шеф", - пише Арінархова.
Йдеться про ситуацію у науково-дослідницькій школі "Базис", яка була для неї неймовірним місцем роботи, якій була віддана усіма фібрами душі і пропрацювала чотири роки з часів маленької школи в тісних орендованих приміщеннях до обладнаної розкішними лабораторіями будівлі на Подолі.
Вона обожнювала своїх учнів, свою роботу, неймовірно захоплювалася колегами. Мала призерів олімпіад різних рівнів, організовувала відвідини провідних хімічних компаній та зустрічі з провідними світовими вченими. Останній рік роботи її включили у програму підготовки викладачів Кембриджських курсів - тобто школа була налаштована на довгу, тривалу співпрацю.
Однак неідеальною школу робило тільки одне - постійні коментарі від засновника школи Yura Biletsky на тему інтимного характеру.
"Яка у Арінархової сексуальна зовнішність", "Арінархова, а правильно казати, що ти дуже сексуальна у чоботах чи що в тебе дуже сексуальні чоботи?" (вірите, звичайні чорні чоботи), "Дивіться, яка Арінархова сексуальна у лабораторному халаті, треба щоб у нас було більше лабораторних", "Що за неподобство, що у Базисі немає сексу!", - згадує вона звернення у свій бік.
Одного разу від слів перейшло до дій, коли разом з колежанкою спілкувалися біля шкільних дверей.
"Тоді Юрій підійшов та раптом обмацав мій живіт зі словами: "О, у Арінархової є животик!". У відповідь на "Юрію, це що??" прозвучало: "Я ж керівник, мав переконатися, чи ти не вагітна. Може, нам треба шукати хіміка на заміну?". Я була так зачарована своєю роботою, так захоплена. Звісно, моєю помилкою було не встановити відразу межі, не сказати: "Зі мною так не можна". Але як це сказати шефу, засновнику?", - пише жінка.
Лише на четвертому році роботи вона висловила вголос, що для неї таке спілкування не підходить. На що керівник заявив, що між ними просто відсутнє взаєморозуміння і це лише жарти. Після чого почала відповідати на сексистські коментарі, вказувати на недолугі зауваження. Через це ставлення до неї раптово кардинально змінилося. Він почав публічно грубити, показово "закривати рота", не давати висловити свою думку на робочих нарадах чи позаробочих теревенях у вчительській. На протест, що заслуговує на повагу у спілкуванні, а не публічні "шмагання", відповів: "Тебе забагато. Ти перетягуєш на себе увагу всіх вчителів і не даєш розкритися іншим колегам. Тебе забагато!".
Наприкінці січня 2024 року її несподівано зняли з Кембріджської програми, хоча з усіма поставленими завдання справлялася на відмінно.
У розмові тет-а-тет Юрій сказав, що "він невмотивований" залишити її працювати в школі.
"Тобто, я мала його мотивувати? Чомусь, я далі наївно думала, що все само собою владнається. Навіть, коли у квітні оголосили вакансію хіміка, завідувач кафедри щиро переконав мене, що це пов'язано лиш зі збільшенням кількості годин, тому треба ще один вчитель. Але от у кінці навчального року мене звільнили з формуванням: "Аню, ти дуже-дуже класна вчителька. Але ти образила Юрія і так і не залагодила цей конфлікт. Ми прощаємося" Юрій створив у більшості очільників школи візію: "Інтереси Білецького = інтереси школи", - повідомила вона.
При цьому не взяли до уваги ані професійні навички, ані рівень знань учнів, зацікавлення у предметі, ані те, що жила роботою. Керівнику не посміли заперечити, висловити зауваження: ні про кадрову політику, ні повагу до жіночої гідности, ні про кордони на роботі.
"Поезію" у робочому чаті про "Поцілую Аньку в засос" бачила вся школа, та пройшли повз. Моя мама завжди повторювала приказку: "Я начальник - ти дурак, ти начальник - я дурак". Виявляється, мама була права. У патріархальному світі справедливості не існує. Хочеш працювати - терпи, гигочи і намагайся жодним мізинчиком не зачепити крихке шефове его. Обов'язково смійся з повідомлень у робочий чат про "поцілую Аньку в засос"
Інакше - тебе виженуть", - зауважила викладачка.
Дізнавшись про звільнення, кілька тижнів не спала та плакала щоночі, і щоразу, коли лишалася наодинці, адже боліла несправедливість.
"Мої учні наївно влаштовували "страйк" - ходили до Юрія з вимогами мене не звільняти. Я була дуже розчулена і вдячна. Та, прогнозовано, це не допомогло", - додала Анна Арінархова.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Київському національному академічному Молодому театрі пройшли збори, під час яких з'ясувалось, що його співробітники та співробітниці масово зазнавали принижень та сексуальних домагань.