Відсутність чіткого та зрозумілого маршруту пацієнта залишається головною проблемою онкологічної допомоги в Києві. Це призводить до хаосу в лікуванні, перевантаження спеціалістів та неефективного використання коштів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла депутатка Київської міської ради, ексміністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька.
Експертка наголосила, що головною проблемою системи залишається відсутність чіткого "маршруту пацієнта". Після встановлення діагнозу людина часто не розуміє, куди звертатися далі, хто координує лікування та моніторинг стану здоров'я. Сімейні лікарі не завжди залучені до цього процесу, через що пацієнти залишаються без належного супроводу після діагностики чи лікування.
"Сімейний лікар в цей процес не включений, не інформує. Як після лікування, якщо кожних три місяці треба робити обстеження, яка є динаміка, як її робити, хто дає направлення, скеровування, хто моніторить, з ким можна кожного разу порадитись? Тобто нема того, хто створює картинку розуміння, як ми маємо працювати", — сказала вона.
Вона зазначила, що серйозною проблемою залишається нестача обладнання в окремих медичних закладах, зокрема в онкоцентрах. Скалецька підкреслила, що попри значне фінансування — близько 2 млрд грн щороку на обладнання — кошти не завжди спрямовуються на пріоритетні напрями, зокрема онкологію.
"Київський міський бюджет дає достатньо багато коштів, два мільярди на обладнання щороку. Але за якою пріоритетністю департамент обирає, на що витрачати гроші? Чи витрачаються вони на онкологію? У нас цього року зекономлені гроші на онкологічних закупівлях онкологічних препаратів були потрачені на автономність закладів, на свердловини", — зауважила ексміністерка.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Скалецька підкреслила, що онкологія має бути одним із пріоритетів міської медицини, адже раннє виявлення захворювань значно підвищує шанси на успішне лікування. Вона наголосила на важливості профілактичних оглядів і скринінгових програм, зокрема для людей віком 40+, які дозволяють виявляти хвороби на ранніх стадіях.
Експертка зазначила, що кожна людина має проходити регулярні обстеження щонайменше раз на рік через сімейного лікаря. Жінкам рекомендуються регулярні візити до гінеколога, а також мамографія для раннього виявлення раку молочної залози. Чоловікам — консультації уролога. За її словами, більшість таких послуг є безоплатними в межах державних програм.
Вона наголосила, що у разі встановлення діагнозу важливо обирати спеціалізований заклад і лікаря з відповідним досвідом, а після лікування — не припиняти моніторинг стану здоров'я.
"Якщо ми розуміємо, що сімейний лікар не чує нас, не чує наше бажання зберегти наше здоров'я, ми насправді можемо його замінити досить просто. Після проведення лікування обов'язково не закидати процес періодичного моніторингу стану здоров'я", — порадила Скалецька.
Експертка додала, що система онкологічної допомоги в Україні поступово розвивається, зокрема завдяки державним закупівлям ліків та розширенню доступу до лікування. Водночас вона все ще потребує вдосконалення, особливо в частині оснащення медзакладів та організації маршрутів пацієнтів.
"Апостроф" повідомляв, що у Києві спостерігається стабілізація епідемічної ситуації — кількість випадків ГРВІ поступово знижується. Водночас фіксується підвищена захворюваність на вітряну віспу серед дітей.
У Києві планують спрямувати близько 130 мільйонів гривень на посилення автономності опорних лікарень. Йдеться насамперед про забезпечення медзакладів водою, облаштування артезіанських свердловин, а також завершення ремонтних і будівельних робіт для безперебійного водопостачання та функціонування критичної інфраструктури лікарень під час тривалих знеструмлень і аварійних ситуацій в осінньо-зимовий період.
