Київ почав розвиватися не лише на початку 1930-х років, місто будувалося і до цього часу, зокрема, серед висотної забудови столиці зустрічаються заповідні острівці, від яких захоплює дух. До одного з таких можна зарахувати територію університетської астрономічної обсерваторії, розташованої у самому центрі Києва (вул. Обсерваторна, 3).
Архівні фото унікального місця оприлюднені на Facebook-сторінці "Спрага: в Києві цікаво".
Читайте також: Київ на малюнках Тараса Шевченка: у мережі показали, як виглядала столиця на початку 19 століття
Сьогодні навіть важко визначити, до яких топографічних координат відноситься ця давня височина. Газети ХІХ століття писали про відкриття обсерваторії Київського університету на Кудрявці. Водночас, відомий історик Костянтин Широцький сам Кудрявець відносить до групи пагорбів, що височіють над Подолом у районі Щекавиці. "Щекавиця це лише одна з гір у цілій групі пагорбів, розташованих на південному заході та півночі від Оболоні (сюди входили Жидівський город, Олегова могила, Кудрявець, Щекавиця та Дорогожичі)", - так пише історик у праці "Київ: путівник" 1917 року. Своєю чергою, дослідник Києва Павло Лебединцев прямо заявляв, що Щекавиця – це не що інше, як пагорб, на якому стоїть астрономічна обсерваторія, і згаданий у літописах київський князь Олег міг бути похований у 912 р. тільки тут. Цікаво, що могилу Олега на старовинних планах міста часто позначали поза Щекавицею, де, згідно з Нестором-літописцем, був похований "віщий" князь.
Як би там не було, але сучасні топографи справді схильні вважати урочище, де розташована обсерваторія, частиною горбів. І коли в середині ХIХ століття настав час безпосередньо "спілкуватися" із зірками, то кращого місця, ніж ця безлісна круча, що нависла над широкою долиною Либеді, не знайшлося", - йдеться у статті.
Уточнюється, що перший професор астрономії Київського університету Василь Федоров у 1841-1845 роках, за активного сприяння засновника Пулківської обсерваторії в Санкт-Петербурзі Струве, створив у Києві центр астрономічних спостережень. Будівлю обсерваторії спроектував відомий архітектор, автор будівель Університету та Інституту шляхетних дівчат, Вікентій Беретті.
За півтора сторіччя у своїй діяльності Астрономічна обсерваторія Національного університету ім. Шевченка пройшла знаменитий шлях, відзначений численними науковими відкриттями в галузі астрометрії, фізики Сонця та прогнозування сонячної активності, метеорної астрономії, спостережень за штучними супутниками Землі. Коли входиш на територію обсерваторії, потрапляєш до іншого часово-просторового виміру. Після шуму машин тут вражає тиша.
"Асфальтні доріжки ведуть до 2-поверхового маєтку, зведеного самим Беретті, що потопає в зелені яблуневих дерев і заростей калини. Поруч, на галявині, завмерли у своїх напівсферичних "скафандрах" робочі телескопи. Здавалося б, ніщо не може порушити трудовий ритм мирних вартових нічного неба. На жаль, це не так”, - пише автор.
За його словами, зараз забудовники готують плани щодо знищення цього унікального куточка природи. Так вже було знищено Сінний ринок на Бульварно-Кудрявській та садибу Барбана.
"Місцевість ця відома не тільки славетними успіхами наших астрономів. Біля підніжжя гори збереглася садиба двох відомих українських художників - Володимира Орловського та його зятя Миколи Пимоненка (вул. Гоголівська, 28). Микола Лисенко (вул. Бульварно-Кудрявська, 26). Словесні пейзажі цього місця прославили у своїх творах Паустовський, Булгаков та Ушаков, що жили тут у різний час”, - йдеться у матеріалі.
Нагадаємо, раніше "Апостроф" показував фото Залізної церкви на Галицькій площі, знищеній більшовиками у 1931 році минулого століття.
Вас також може зацікавити:
Вулиця, яка тричі повертала свою назву: як виглядала Прорізна у Києві у 19 столітті
Як виглядав Поділ у 1900-х роках: у мережі показали унікальні архівні фото Києва
Як виглядав Київ у 1970-1980 роках: у мережі показали історичні фото
