Події в Афганістані мають примусити український політикум замислитися про реальну цінність статусу "головний союзник – не член НАТО" (MNNA), надання якого Україні обговорюють у США.
Про це пише на сайті видання National Interest один із його редакторів Ніколас Гроздєв.
2012 року, коли Афганістан отримав статус MNNA, держсекретар США Гілларі Клінтон заявила, що такий крок є свідченням "потужної підтримки майбутнього Афганістану". Це також мало б значити, що Вашингтон збирається інвестувати в успіх Афганістану як запоруки могутності та впливу США в регіоні.
Тепер, коли говорять про те, що сталося із офіційною владою в Афганістані, ніхто не згадує про його статус MNNA. Не ясно, як цей статус відіграв свою роль у тому, що сталося в країні, пише Гроздєв. У випадку із захопленням Кабула силами Талібану, скоріш за все, американські чиновники намагалися просто говорити правильні слова. Гроздєв нагадує, що статус MNNA надається урядом США і не ратифікується Конгресом. Тож американські конгресмени можуть говорити багато про підтримку певної країни, але до надання цього статусу вони не причетні.
Ті країни, які уже стали "головними союзниками" після подій в Афганістані, мають задуматися, що дійсно дає їм цей статус, пише Гроздєв. Він може означати розширення партнерства у розробці та закупівлі сучасного військового спорядження. Але багато країн будуть лобіювати його отримання, навіть якщо це будуть просто слова на офіційному листі від американського уряду. Спостерігаючи за подіями в Кабулі, уряди в Києві, Тбілісі чи Кишиневі мають задуматися, чи дійсно отримання статусу поза НАТО принесе багато користі, вважає автор.
Читайте також на "Апострофі": Я б взяв Україну в НАТО, але рішення ухвалюється не в США - генерал Ходжес.
