Тимчасова слідча комісія ВРУ назвала неефективною роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), а результати контролю е-декларацій у секторі правопорядку "ганебними": перевірки майже не торкнулися статків посадовців НАБУ, САП, ДБР, суддів.

Про це йшлося на засіданні Тимчасової слідчої комісії з розслідування можливих фактів корупції або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади, яке відбулося 19 серпня.

Заслухавши голову НАЗК Віктора Павлущика, нардепи зауважили, що нинішня практика проведення аудиту НАЗК фактично сконцентрована на народних депутатах, хоча вони не розпоряджаються бюджетними коштами та не керують центральними органами влади. А от перевірки правоохоронців та суддів — «провисають», і це попри численні повідомлення в ЗМІ про можливу корупцію серед працівників НАБУ, САП, ДБР та суддів.

Заступник голови комісії Максим Бужанський наголосив, що аудит НАЗК охоплює лише останні два роки й не дає цілісної картини.

«Атестації та перевірки декларацій не було, аудит не зачепив увесь період діяльності. По НАБУ – одна перевірка у 2024 році та одна у 2025-му. Виходить, ми взагалі не знаємо, що там у НАБУ: ані аудит, ані атестація, ані перевірка НАЗК не дають релевантної картини», - зазначив Бужанський.

Голова ТСК Сергій Власенко дорікнув НАЗК у вибірковій «сліпоті» і безініціативності в плані проведення перевірок силовиків.

«До вас були звернення щодо спецпідрозділів НАБУ, САП, СБУ та ДБР. Ви перевірили в НАБУ одну декларацію, три декларації в САП, чотири в ДБР – і це все за зверненнями до Агенції. А де ж ваша ініціатива як органу? Такі дії створюють «вакуум підзвітності», - зазначив Власенко.

У ТСК вважають, що посадовці НАЗК повинні проявляти більше ініціативи у проведення перевірок посадовців та силовиків, а для цього в законодавство потрібно внести відповідні зміни.

Йдеться про запровадження прозорих критеріїв та строків повних перевірок, забезпечення відкритої статистики по всіх органах та пряме зобов’язання НАЗК самостійно ініціювати перевірки, а не діяти лише за зовнішніми запитами. Без цього, як підкреслюють у комісії, «вибірковість» залишатиметься системною практикою, а не винятком.