Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначається День вишиванки. У цьому році це свято припадає на 21 травня.
"Апостроф" зібрав яскраві картинки, привітання у віршах, прозі та смс до Дня вишиванки.
Ідею встановлення особливого дня, присвяченого вишиванці, у 2006 році запропонувала студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Цю ініціативу спочатку підтримали викладачі та студенти університету і почали раз на рік приходити на заняття у вишиванках. Потім ідею підхопили в інших регіонах України.
Хоча свято не має статусу державного та не є вихідним, воно досить популярне в Україні. Головним атрибутом є сама вишиванка, яку достатньо просто надіти в цей день.
Привітання в прозі та смс:
Вітаю з важливим українським святом, Днем вишиванки! У цей день важливо згадати про наше коріння. Адже український народ - сильний, незалежний і має прекрасні традиції. Давайте їх продовжувати і розвивати!
***
Українська вишиванка - один з головних символів нашого народу. У ній розповідаються історії, пишуться долі. Давайте ж привітаємо всіх з цим днем та нагадаємо світу про красу української культури!
***
Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції - одні з найкрасивіших у світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всім. Одягайте свої вишиванки і нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна та її символи!
***
Вітаю вас з сьогоднішнім святом, Днем вишиванки! Не забувайте про своє коріння, пам'ятайте про те, звідки всі ми прийшли. Національна пам'ять надзвичайно важлива, і тільки ми з вами можемо її зберегти та передати нащадкам. Нехай ваше життя буде барвистим, як цей чудовий день!
Привітання у віршах:
Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я - українець! І горджуся цим.
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ані вікам, ні моді не здолати...
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.
***
Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я - українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса...
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я - українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря...
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря.
***
Усе навколо завмирає,
Коли вдягаю вишиванку.
Лиш серце радісно палає,
Мов промінь сонця на світанку.
Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко,
Вдягну і Господу молюся.
***
Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.
Сорочка, що матуся вишивала,
Сердечко гріє, душу веселить.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг в житті нас захистить.
