Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначається День вишиванки. У цьому році це свято припадає на 21 травня.

"Апостроф" зібрав яскраві картинки, привітання у віршах, прозі та смс до Дня вишиванки.

Ідею встановлення особливого дня, присвяченого вишиванці, у 2006 році запропонувала студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Цю ініціативу спочатку підтримали викладачі та студенти університету і почали раз на рік приходити на заняття у вишиванках. Потім ідею підхопили в інших регіонах України.

Хоча свято не має статусу державного та не є вихідним, воно досить популярне в Україні. Головним атрибутом є сама вишиванка, яку достатньо просто надіти в цей день.

Привітання в прозі та смс:

Вітаю з важливим українським святом, Днем вишиванки! У цей день важливо згадати про наше коріння. Адже український народ - сильний, незалежний і має прекрасні традиції. Давайте їх продовжувати і розвивати!

***

Українська вишиванка - один з головних символів нашого народу. У ній розповідаються історії, пишуться долі. Давайте ж привітаємо всіх з цим днем та нагадаємо світу про красу української культури!

***

Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції - одні з найкрасивіших у світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всім. Одягайте свої вишиванки і нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна та її символи!

***

Вітаю вас з сьогоднішнім святом, Днем вишиванки! Не забувайте про своє коріння, пам'ятайте про те, звідки всі ми прийшли. Національна пам'ять надзвичайно важлива, і тільки ми з вами можемо її зберегти та передати нащадкам. Нехай ваше життя буде барвистим, як цей чудовий день!

Привітання у віршах:

Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я - українець! І горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

В культурі й до сьогодні збереглась.

Ані вікам, ні моді не здолати...

Вона в людському серці і в душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши.

***

Я вишию сорочку кольорову

Й по білім світі гордо в ній піду.

У ній зустріну пору світанкову

І щастя світле я у ній знайду.

Я - українець! Дуже гордий з цього.

Несу у світ традиції свої

Для себе в Бога не прошу нічого,

Все в мене є: і гори, і гаї,

Поля родючі, повноводні ріки,

Озера сині, чисті небеса...

Я син землі від роду і навіки,

В краю, де поруч казка і краса.

Я - українець з щедрою душею,

На вишитому рушникові хліб несу.

Горджуся Україною своєю

І в серці бережу її красу,

Історію, традицію і пісню,

Й правдиве слово-думу Кобзаря...

То ж вишиванку я до серця тисну

І вірю, що зійде моя зоря.

***

Усе навколо завмирає,

Коли вдягаю вишиванку.

Лиш серце радісно палає,

Мов промінь сонця на світанку.

Коли вдягаю вишиванку,

Немов в любові признаюся

Своїй країні ніжно й палко,

Вдягну і Господу молюся.

***

Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе, засвітиться краса

В промінні сонця. І моя сорочка

У рунах, в квітах зразу оживе...

З чарівних квітів я сплету віночка

Й над світом щира пісня попливе.

Сорочка, що матуся вишивала,

Сердечко гріє, душу веселить.

Бо ж мама щастя-долю закликала.

Цей оберіг в житті нас захистить.