У суботу, 1 травня, православні християни в Україні відзначають останній день перед святом Пасхи - Велику суботу. У цей день згадують тілесне поховання Ісуса Христа і чекають дива воскресіння з мертвих.
"Апостроф" нагадує про історію і головні традиції цього дня.
Як говориться в Євангелії, у Велику суботу на вимогу іудейських первосвящеників і фарисеїв прокуратор Іудеї Понтій Пілат наказав завалити камінням вхід до печери, де був похований Христос, і поставити біля нього варту, щоб тіло не було викрадено.
Однак, наступного дня камінь від входу було відвалено, а гробниця виявилася порожньою. Христос, як вірять послідовники його вчення, воскрес із мертвих.
Ця субота називається також Тихою. Згідно з традицією, в цей день не можна шумно веселитися, розважатися, вплутуватися в сварки і лихословити.
Також Велику суботу ще називають Крашальною, оскільки в цей день збирають великодній кошик і розмальовують крашанки.
Протягом усього дня в храмах відбувається освячення великодніх кошиків, в котрому обов'язково повинна бути святкова паска і розписні або мальовані яйця.
Богослужіння в цей день починаються з раннього ранку і тривають до ночі. Опівночі починається хресна хода, після якої служба триває далі. З огляду на те, що попередній день пройшов в суворому пості і віруючим належить довге бдіння, у Велику суботу Церква дозволяє православним підкріпити свої сили їжею.
Кінець Страсного тижня віруючі зазвичай присвячують благодійності, збирають непотрібний одяг, дитячі іграшки та інші речі і відносять до притулку або церква.
В цей день необхідно примиритися з друзями і родичами, не відмовляти в проханнях, а по можливості, приготувати близьким святкові подарунки.
Раніше "Апостроф" повідомляв, які продукти освячують у храмах на Великдень і як красиво прикрасити великодній кошик.
