30 років без СРСР. Три дні серпневого путчу 1991 року стали останньою спробою законсервувати Радянський Союз у вигляді, в якому він існував майже 70 років.
Вже згодом громадяни 15 республік, серед яких і Україна, прокинулися у новій реальності. Почався процес відокремлення від великої радянської машини.
Як усе відбувалося - дивіться у сюжеті Апостроф News на Апостроф TV.
В останній день існування Радянського Союзу ведучі основної радянської програми "Врємя" трагічним голосом оголосили, що президент Михайло Горбачов керувати країною неспроможний. Буцімто за станом здоров'я. До влади прийшов спеціально створений орган - державний комітет з надзвичайного стану.
У ніч на 19 серпня Горбачова заблокували на дачі у кримському Форосі. Ініціатори перевороту запропонували йому добровільно скласти повноваження, але той відмовився. Наступні три дні батьки комітету - Янаєв, Павлов та Крючков - робили усе, щоб СРСР вижив.
Втім, більша частина радянських республік не хотіли підкорятися ДКНС. Більшість з них, зокрема і Україна, не підтримали переворот і використали його, як можливість позбутися домінування Москви.
Історики називають це першим невтраченим шансом українців здобути Незалежність. У різних містах піднімались повстання та акції протесту. До 21 серпня провал путчу став очевидним навіть для його організаторів.
Президент Росії Борис Єльцин відмовився підкорятись комітету. У Москву ввели війська та бойову техніку. Люди виходили на демонстрації.
Україні слід було визначатись, на чиєму вона боці. Вранці 19 серпня Кабінет Міністрів Української РСР ухвалив "створення тимчасової комісії для запобігання надзвичайним ситуаціям". Від Леоніда Кравчука, тодішнього голови парламенту, ініціатори путчу вимагали підтримки. Але Кравчук вчинив вкрай непередбачувано і, як завжди, пройшов "між крапельками".
22 серпня президія Ради погодилася на скликання надзвичайної сесії. Її призначили на десяту ранку 24 серпня. Після суперечок та внесення правок до Акту Верховна Рада проголосила Незалежність України.