RU  UA  EN

Субота, 2 листопада
  • НБУ:USD 40.95
  • НБУ:EUR 44.25
НБУ:USD  40.95
Суспільство

У світі вшановують пам'ять жертв геноциду кримських татар: факти, які треба пам'ятати

Щорічно 18 травня в Україні та світі вшановують пам'ять жертв геноциду кримських татар - у 2022 році виповнюється 78 років після початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму.

"Апостроф" розповідає, як це було.

18 травня 1944 року з півострова було відправлено перший ешелон кримських татар, загалом депортації зазнали близько 200 тисяч людей. Верховна Рада України своїм рішенням встановила 18 травня День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Як День пам'яті жертв геноциду кримських татар пройде у 2022 році

Зазвичай 18 травня в Україні проводяться жалобні заходи на честь жертв депортації кримськотатарського народу з Криму, але цього року корективи до заходів вносить війна з російськими окупантами.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у Facebook опублікував рекомендації щодо проведення меморіальних заходів в анексованому Росією Криму.

"В умовах тимчасової окупації РФ Криму всі меморіальні заходи, що проводяться кримськотатарською громадськістю на згадку про жертви геноциду кримськотатарського народу, проводяться виключно під кримськотатарськими національними прапорами, обрамленими чорною жалобною стрічкою. Участь у заходах представників російської окупаційної влади та місцевих колаборантів, а також використання російської окупаційної символіки не дозволяється", - наголосив він.

Чубаров розповів, що 18 травня відбудеться міжнародний онлайн-мітинг пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Початок – о 16:00 за Києвом. Участь у ньому візьмуть члени Кабінету Міністрів України, спікери та члени парламентів держав, громадські діячі, представники кримськотатарської та української діаспор, військовослужбовці Збройних сил України, члени Меджлісу кримськотатарського народу.

Меморіальні заходи з нагоди річниці депортації кримських татар заплановані також у Канаді, Литві, Польщі, Румунії, США, Туреччині.

Факти про депортацію кримських татар із Криму у 1944 році

На збори давали 15 хвилин

Увечері 17 травня солдати на вантажівках приїхали до сіл і відомі своєю гостинністю татари, за звичаєм, пропонували їм розділити стіл. Проте "гості" почали прикладами виганяти людей із будинків. Пропоновані дві години на збори практично нікому не давалися: зазвичай це було 10-15 хвилин, а часом ще менше: в Ак-Баші – 7, у Бахчисараї – 5.

Усього було депортовано понад 190 тисяч цивільних

Більшість кримських татар 151 тисячу вислали в Узбекистан. Найменші групи опинилися в Казахстані, Таджикистані, Марійській АРСР та на Уралі. Згідно з телеграмою від 20 травня 1944 року, адресованої Берії, загальна кількість депортованих - 191 тисяча. Останній поїзд прийшов до місць спецпоселення 8 червня.

У дорозі загинуло понад 7,8 тисяч людей

Берія доповідав з Ташкента, що у дорозі померла 191 людина. Проте ця цифра дуже зменшена. Люди, яких у дорозі годували тільки один раз на день, вмирали як від голоду, так й від спраги, задухи, різноманітних хвороб, і навіть неймовірного стресу. За підрахунками істориків, за час транспортування загинуло понад 7,8 тисяч людей.

Спецпоселенців відправляли до тифозних радгоспів

Ще до прибуття складів на місця призначення до Москви було відправлено телеграму про те, що жоден населений пункт Керменинського району Узбекистану не готовий до прийому поселенців. Причина – поширення у ньому двох особливо небезпечних та заразних форм тифу. Кримських татар відправили до радгоспів, які страждають від тифу, де вони без медичної допомоги помирали цілими сім'ями. У 1944-48 роках смертність серед них була вищою за народжуваність майже в 7 разів.

Пізніше всіх змогли повернутися на батьківщину

Депортації в 40-х роках зазнали не лише кримські татари - були вислані також кримські вірмени, греки та болгари. Вони отримали право повернутись на батьківщину наприкінці 50-х, тоді як татари були позбавлені такого права до 1974 року (насправді – до 1980-х). Крім того, багато хто з них не мав матеріальної можливості повернутися. Кримськотатарські сироти, які у дитячих будинках, здебільшого отримували російські чи узбецькі прізвища. Пізніше це давало їм можливості знайти родичів.

Читайте також матеріал "Апострофа": Крим в Україну поверне армія та міжнародні санкції – Мустафа Джемілєв.