Українцям, чиї квартири та будинки були зруйновані під час війни, можуть списати кредити, які були взяті ними для придбання цього житла - відповідний законопроєкт вже зареєстровано у Верховній Раді. При цьому поки що незрозуміло, за рахунок яких коштів компенсуватимуться такі кредити, адже банківська система країни може просто не витримати масового списання.
"Апостроф" розбирався в тому, як діятиме ця програма.
Такий законопроєкт дуже потрібен людям, які залишилися без житла та майна в результаті російської навали. Проте важливо визначитися, за чий рахунок буде відбуватися списання кредитів.
"Зрозуміло, що в даному разі ми маємо справу з класичним випадком форс-мажору, передбаченого Цивільним кодексом України. Проте закон передбачає, що на час форс-мажору зобов’язання сторін не зникають, а лише призупиняються на час дії надзвичайних обставин. Таким чином норма про те, що протягом воєнного стану позичальники можуть не вносити платежі за кредитами є цілком логічною. Проте рішення про повне списання боргів повинне бути добре виваженим", - каже голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.
При цьому, на думку експерта, рішення повинне враховувати інтереси не лише позичальників.
"Слід пам’ятати, що у форс-мажорній ситуації знаходяться зараз і банки. Посилаючись на неї і на масове неповернення кредитів, вони можуть, наприклад, припинити повернення депозитів вкладникам, які так само як і позичальники страждають від війни. Таке право у них за Цивільним кодексом є. Тому просто повісити на банки збитки від прощених кредитів не можна, оскільки це може потягти за собою значно більші проблеми", - пояснює Кушнірук.
За його словами, необхідна також компенсація для банків, яка дозволить зберегти стійкість фінансової системи держави.
"Сьогодні в Україні створено законодавство, яке передбачає компенсацію від держави за пошкоджену та знищену нерухомість. Очевидно, що під таку компенсацію попадають і об’єкти, які були придбані в кредит", - каже Борис Кушнірук.
При цьому програми списання кредитів і компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно мають бути тісно узгоджені для того, щоб людина отримувала лише один вид допомоги.
"Наприклад, людина повністю втратила квартиру, і держава виділяє їй кошти на побудову нової. В цьому випадку вона не може одночасно позбутися боргу і отримати квартиру. Якщо позичальник зробив вибір на користь придбання нового житла, то він повинен буде самостійно розрахуватися з банком. Адже він брав кредит на квартиру, квартира у нього є, тож кредит треба повернути. Або він може використати фінансову допомогу держави на те, щоб розрахуватися з банком. При цьому він по суті повертається до стану, в якому перебував до того, як взяв іпотеку: ні квартири, ні боргу за кредитом", - каже фінансовий експерт Василь Невмержицький.
Детальніше читайте в матеріалі "Апострофа": Зрозуміти та пробачити: що буде з іпотечними кредитами під час війни.
