Українцям, чиї квартири та будинки були зруйновані під час війни, можуть списати кредити, які були взяті ними для придбання цього житла, - відповідний законопроєкт зареєстровано у Верховній Раді. При цьому поки що незрозуміло, за які кошти компенсуватимуться такі кредити, оскільки банківська система може просто не витримати масового списання. "Апостроф" розбирався, що пропонує влада, і яких необдуманих кроків слід уникнути.
Не можна платити за те, чого не існує
Систематичне руйнування українських міст військами окупантів призвело до знищення величезної обсягу житлового сектору. Причому значна частина зруйнованих квартир і будинків була придбана громадянами в кредит. Відтак в результаті війни багато українців не лише залишилися без даху над головою, але і мають великі іпотечні борги.
Очевидно, що людина, позбавлена житла, швидше за все, не має змоги погашати свій борг. Навіть якщо їй вдалося зберегти роботу, її доходи йдуть на оренду тимчасового житла та забезпечення потреб, пов'язаних зокрема з налагодженням побуту. Тож переводити таку людину в розряд злісних неплатників і напускати на неї колекторів є справою не лише сумнівною з моральної точки зору, але й доволі безнадійною фінансово.
"Банки чудово розуміють ситуацію, в яку потрапили тисячі наших співгромадян, - говорить фінансовий експерт Василь Невмержицький. - Вони самі і всі їхні співробітники знаходяться в тих самих умовах, що і клієнти. І звичайно менеджмент банків чудово усвідомлює, що неможливо вимагати чіткого виконання умов кредитного договору від людини, яка втратила житло і була вимушена виїхати з міста, а можливо і з країни".
В той же час, безнадійні кредити негативно впливають на баланс банків і створюють додаткові проблеми для їхньої стійкості, збереження якої дуже важливе під час війни.
Вирішити цю проблему банки та їхні вкладники самостійно, без участі держави, не можуть. Тож влада має долучитися до створення механізму врегулювання проблемних кредитів, які виникають в результаті війни.
І вона, власне, долучається. Нещодавно голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що розробляється відповідний законопроєкт. За його словами, концепція документу погоджена з Національним банком України (НБУ) і Кабінетом міністрів і передбачає списання кредитів в разі, якщо майно, яке було на ці кредити придбане, знищене.
"Людина не повинна виплачувати борг за об’єкт, якого не існує", - зауважив Гетманцев.
Зараз законопроєкт вже зареєстрований у Верховній Раді.
Втім, за попередньою інформацією, він передбачає "замороження" кредитів на рухоме і нерухоме майно, яке через війну опинилося на тимчасово окупованій території або на території активних бойових дій, або було пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних дій.
"Замороження" передбачає, що позичальник отримає можливість не сплачувати за кредитом жодних коштів (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) до того часу, поки він не отримає державної компенсації за втрачене майно.
Передбачається і списання кредитів. Щоб отримати таку можливість, позичальник не повинен мати прострочених боргів за кредитами станом на 23 лютого 2022 року.
Є також обмеження щодо розміру майна, придбаного за рахунок кредиту. Позичальники зможуть претендувати на списання тільки в разі, якщо загальна площа знищеного майна, на яке взятий кредит, не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, а для житлового будинку - 250 квадратних метрів, і при цьому об’єкт є єдиним місцем проживання сім’ї позичальника.
Якщо кредит був взятий на придбання автомобіля, то списати його можна буде лише якщо об’єм двигуна не перевищує 2500 кубічних сантиметрів, і це єдине авто у родині.
Форс-мажор для всіх
Звичайно такий законопроєкт дуже потрібен людям, які залишилися без житла та майна в результаті російської навали. Проте важливо визначитися, за чий рахунок буде відбуватися списання кредитів.
"Зрозуміло, що в даному разі ми маємо справу з класичним випадком форс-мажору, передбаченого Цивільним кодексом України, - говорить голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - Проте закон передбачає, що на час форс-мажору зобов’язання сторін не зникають, а лише призупиняються на час дії надзвичайних обставин. Таким чином норма про те, що протягом воєнного стану позичальники можуть не вносити платежі за кредитами є цілком логічною. Проте рішення про повне списання боргів повинне бути добре виваженим".
При цьому, на думку експерта, рішення повинне враховувати інтереси не лише позичальників.
"Слід пам’ятати, що у форс-мажорній ситуації знаходяться зараз і банки, - пояснює Кушнірук. - Посилаючись на неї і на масове неповернення кредитів, вони можуть, наприклад, припинити повернення депозитів вкладникам, які так само як і позичальники страждають від війни. Таке право у них за Цивільним кодексом є. Тому просто повісити на банки збитки від прощених кредитів не можна, оскільки це може потягти за собою значно більші проблеми".
За його словами, необхідна також компенсація для банків, яка дозволить зберегти стійкість фінансової системи держави.
"Сьогодні в Україні створено законодавство, яке передбачає компенсацію від держави за пошкоджену та знищену нерухомість, - каже Борис Кушнірук - Очевидно, що під таку компенсацію попадають і об’єкти, які були придбані в кредит".
При цьому програми списання кредитів і компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно мають бути тісно узгоджені для того, щоб людина отримувала лише один вид допомоги.
"Наприклад, людина повністю втратила квартиру, і держава виділяє їй кошти на побудову нової, - говорить Василь Невмержицький. - В цьому випадку вона не може одночасно позбутися боргу і отримати квартиру. Якщо позичальник зробив вибір на користь придбання нового житла, то він повинен буде самостійно розрахуватися з банком. Адже він брав кредит на квартиру, квартира у нього є, тож кредит треба повернути. Або він може використати фінансову допомогу держави на те, щоб розрахуватися з банком. При цьому він по суті повертається до стану, в якому перебував до того, як взяв іпотеку: ні квартири, ні боргу за кредитом".
Хто за все заплатить
Зрозуміло, що у питанні списання кредитів, виданих на житло, що було зруйновано під час війни, однією з ключових проблем є наявність для цього коштів.
Україна розраховує, що відновлення – не тільки житлових об’єктів – має відбуватися зокрема за рахунок коштів росії, до якої будуть подані відповідні позови.
При цьому, за словами Бориса Кушнірука, вони мають подаватися не окремо кожним банком чи приватною особою: "Їх необхідно об’єднати в один пакет, який буде підтримуватися державою. А судові справи проти росії має координувати Міністерство юстиції".
Втім треба розуміти, що отримання компенсації за рахунок російських коштів навряд чи стане швидкою справою. Для цього знадобляться роки тяганини в міжнародних судах. І протягом цього часу банківська система має зберігати стабільність і обслуговувати економіку України. Тому бажано знайти механізм, який зменшить вплив безнадійних кредитів на фінансові установи.
На думку Василя Невмержицького, таким механізмом може стати створення так званого "поганого" банку. Такі установи створюються в моменти фінансових криз для того, щоб зібрати в них всі безнадійні кредити, покращивши таким чином фінансові показники працюючих "хороших" банків.
"В такий "поганий" банк, що належить державі, можуть бути передані з усіх банків права вимоги за всіми кредитами, які будуть списані з позичальників через руйнування придбаних на них об’єктів, - говорить експерт. - Банки продовжать роботу, а "поганий" банк разом із урядом вимагатиме компенсації від росії або претендуватиме на кошти від іноземної допомоги в міру її надходження".
Перед законом всі рівні
Створюючи умови списання кредитів, важливо також потурбуватися про те, щоб всі позичальники знаходилися в однакових умовах. На думку Василя Невмержицького, обмеження, пов'язані з розміром об'єкту або наявнністю інших аналогічних об'єктів, створюють нерівність серед клієнтів банків (зараз такі обмеження, схоже, як раз є, але не відомо, чи вони залишаться в остаточній редакції - "Апостроф").
"В разі, якщо об’єкт іпотеки дійсно був зруйнований, людина повинна мати право на списання кредиту незалежно від того, яким є поточний рівень її доходів, або від того, чи володіє вона іншими об’єктами нерухомості, - пояснює Василь Невмержицький. - Права громадянина не повинні залежати від його майнового стану".
Водночас при створенні "поганого" банку дуже важливо мати на увазі, що він породить високий рівень спокуси для корупції.
"Звичайно, якщо стане відомо, що є можливість повного списання кредиту, нею захочуть скористатися дуже багато людей, незалежно від того, зруйноване їхнє житло, чи ні, - каже Невмержицький. - Знайдуться ті, хто готовий буде заплатити за те, щоб їхні кредити були передані до "поганого" банку і списані, навіть якщо житло не було пошкоджене. Тому в структурі такого банку має бути створений спеціальний підрозділ, який матиме доступ до всіх необхідних реєстрів, перевірятиме стан об’єктів і наявність підстав для списання. Робота цього підрозділу повинна бути максимально прозорою, ретельно контролюватися громадськістю і урядом для того, щоб уникнути зловживань".
Тож попереду багато роботи над законопроєктом, як у депутатів Ради, так і у експертів і громадських діячів, яким доведеться пильно слідкувати за руками депутатів і чиновників, щоб замість очікуваного захисту прав постраждалих від війни громадян, він не став черговою корупційною годівницею.
