У Лисичанську російські окупанти використовували тактику, як колись у Грозному – вони обстрілювали позиції ЗСУ артилерією, а якщо українські солдати продовжували відстрілюватися, накривали ще.
Про це "Апострофу" розповів військовий експерт Олег Жданов.
За його словами, цього разу росіяни відмовилися від попередньої практики прямого штурму міста та обрали іншу – його оточення.
"За рахунок переважаючих сил вони не залишили нам вибору. З Лисичанськом повторилася ситуація, як під час штурму Грозного під час другої чеченської війни. Тут залишалося два варіанти: або солдати гинуть разом із позиціями, або відходять на новий рубіж оборони", - пояснив Жданов.
Він зазначив, що окрім переваги в артилерії, кількості особового складу та боєприпасів, рашисти досягли переваги в небі. За допомогою безпілотників "Орлан", яких у ворога дуже багато, окупанти обчислюють українські позиції і, виявивши мету, артилерія б'є у неї протягом хвилини.
"За нормою артилерії на взводно-опорний пункт потрібно 60-90 снарядів, а росіяни кладуть 200-300. Тобто окупанти вогнем перемелюють позицію, потім йдуть перевіряють, відстрілюються наші чи ні. Якщо відстрілюються, то знову викликають вогонь артилерії", - розповів військовий експерт.
За його словами, завдяки цьому озброєнню минулого століття, за окупантами був цілий "ліс" артилерії, потік снарядів та ракет.
"Щоб цьому активно протистояти потрібно вести артилерійську дуель, а для цього ЗСУ необхідно мати артилерії в 3-4 рази більше, ніж зараз", - резюмував Жданов.
Він також додав, що у воєнному відношенні нічого критичного не відбулося - так, наші сили змушені були відійти під натиском переважаючих сил противника, але тепер вони перейдуть на нові рубежі для виконання завдань щодо активного опору окупантам та вимотування противника.
Більше читайте у матеріалі "Апострофа": Дорогою ціною: що дав рашистам відхід ЗСУ з Лисичанська
