Російські загарбники крізь сльози скаржаться, що у них закінчуються боєприпаси, немає підтримки з повітря, а воювати доводиться навіть із пораненнями. Окупанти говорять про велику кількість 300-х і прощаються з рідними.
Про це йдеться у новому перехопленні, опублікованому Службою безпеки України.
СБУ перехопила розмову російського окупанта із дружиною. Під тиском українських військових на Харківщині московитам залишається лише прощатися з рідними та плакати від безвиході.
Апостроф TV підготував текстову версію розмови:
– Нас трохи тут пошматували трохи. Ми, коротше, зараз відкочуємо. Не знаю, коротше, як там буде далі: зможу я, не зможу зателефонувати.
– У сенсі пошматували? Що сталося?
– Ну, зачепило нас трохи.
– Ну блін. Ти що там хоч, як? Живий, здоровий? Що там у тебе?
– Та нічого, у мене руки, рука та нога.
– Що, поранений?
– Уламки потріпали трохи.
– Так сильно? Або що?
– Та нормально, терпимо.
– А як вас? Чого до цього, до шпиталю не відправляють?
– Та тому, що ми маємо бойове завдання тримати кордон.
– Вони що, взагалі там ох**ли?
– Ну коротше, зараз... підкололися трошки, щоб терпіти біль, і поїдемо знову на завдання.
– На яке, бл**ь, завдання-то? Вам треба до шпиталю всім.
– Та який шпиталь? Там у шпиталі й так уже півтори тисячі людей, шпиталь цілий. Нас сьогодні всю ніч х**чіли.
– Так як у...
– Ааа, бл**ь...
– Вони що, с*ка, там взагалі всі ох**ли чи що?
– Тут хохли взагалі пруть з усіх боків, нах*й. Скрізь прорвали оборону, бл**ь. Ми позавчора їздили за 150 кілометрів, там стріляли. Там прорвали оборону, всі збувалися, бл**ь. П*здець там було жорстко. Балакліївку (Балаклію - "Апостроф") взяли вже всю, повністю взяли. Ми не можемо тримати оборону, у них надто сильна зброя порівняно з нашою. Ми запросили підтримки авіації, нам сказали х*й, тримайте самі оборону як хочете.
– С*ки, як у цьому, бл**ь, Афгані з Чечнею.
– Страшно, п*здець. (Плаче)
– Страшно, зайчику, страшно. Я знаю. Але треба триматися.
– Я за*бався вже пацанів грузити.
– Все, не хвилюйся. Все буде нормально. Не розкисай.
– Все болить.
– Зая, ти не розкисай. Я тобі говорю, не плач. Все...
– Та нема вже ні сил, ні нервів. У крові весь, бл**ь. У нас немає ні снарядів, ні зброї, них*я, бл**ь. Патронів залишилося, бл**ь, у всіх по магазину.
– Все буде добре. Підвезуть вам, сказали ж, підвезуть.
— Та х*й знає, коли ці літаки... Чи долетять вони ще сюди. Чотири летіло – не долетіло, бл**ь, збили на*уй .