Законопроект про мобілізацію у його нинішньому вигляді переслідував ще дві мети.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на неназваного співрозмовника у владних кабінетах.

Читайте: В Раді хочуть ввести "мобілізаційний збір": кого торкнеться

Перша мета - передати сигнал населенню про те, що війна не закінчилася, людей не вистачає і ще багатьом доведеться повоювати. Друга – дати сигнал західним партнерам, які хвилюються, що зброєю, яку вони поставлять країні у майбутньому, не буде кому воювати.

Тим більше, що у разі провалу мобілізації критики Києва на Заході отримають ще один аргумент: навіщо допомагати країні, якщо самі українці не бажають воювати.

Паралельно, розповів співрозмовник, в кулуарах обговорюють протилежний підхід до мобілізації: діяти не так батогом, скільки "пряником". Серед різних думок звучать ідеї надавати людям, які самі зареєструються в електронному кабінеті військовозобов'язаного, але який ще потрібно створити, скажімо, тримісячну відстрочку, щоб дати людині достатньо часу підготуватися та завершити свої цивільні справи. За кордон у цей час її, звичайно, ніхто не випустить. Або "розбити" всіх, хто має відправитися в армію, на групи, із зазначенням дати, коли людина реально піде служити. Це також має допомогти із плануванням свого цивільного життя, вважають у владі.

У сухому залишку, станом на зараз посадовці та політики не мають чіткого розуміння, коли і в якому вигляді запрацюють нові мобілізаційні правила.

Нагадаємо, перше читання по законопроекту про мобілізацію з рекомендаціями оборонного комітету відбудеться у четвер, 11 січня.

• Вас може зацікавити:

Є певна згода з Міноборони: нові деталі законопроєкту про мобілізацію

В ВРУ внесли ще один законопроєкт про мобілізацію: які зміни пропонують

Новий закон про мобілізацію: Залужний категорично відкинув одну з ідей влади