Жителі найбільш потрощених вогнем сіл Личмани та Магдин, що під Житомиром розповіли, як це опинитися в самому пеклі вогнища.
Про це повідомляє "Громадське".
Коли вогонь уже був у Личманах та Магдині, люди почали евакуйовуватися в село Гладковичі. Там для них підготували ночівлю в місцевому будинку культури. Та вже на вечір того ж дня дехто почав повертатися. Зараз Ігор живе у "времянці" в Магдині, а його дружина та діти - в сусідніх Личманах.
"Із влади поки ніхто нічим не допомагав. Місцева сільрада ходила, описала там і все. Ніхто не підходив, нічого не казав. Маршруток у нас немає, "хлібна" приходить два рази на тиждень, пошта раз на тиждень, а так машина була своя, згоріла", - розповідає місцевий мешканець Ігор.
Причину займання він не знає. Каже, що були розмови і про замикання, ніби лінії електропередач впали. Також він розповідає, що могли палити трави і не втримали вогонь.
"Так кажуть, а хто його знає, як насправді. Може, через землю, бо аби ліс виростити, 50 років треба, а земля щороку прибуток дає. Плюс і газ тут є, і бурштин. Вогонь у нас з двох боків був", - додає він.
Слід відзначити, що з такою масштабною НП уперше стикнулися і пожежники. Один із них - Олександр Грищук. Він пожежником працює сім років, проте таку пожежу гасив уперше.
"Не було такого. Це аномально суха весна, зима без дощів. У нас тут зараз задача затушити, аби воно далі не пішло. Місцям, що тліють, ми вже нічого не зробимо, воно мусить згоріти. Це будуть дуже великі затрати, якщо його тушити. Більше не буде займатися, бо вже пробіглося", - каже Грищук.
Та в Личманах місцеві жителі продовжують гасити тліючий торф. Він димить прямо біля будинків та церкви, де йде служба.
Наталя розповідає, що в Личманах пожежа сталася по обіді. Почали вибухати газові балони, але, за її словами, пожежники приїхали, коли все згоріло.
"Приїхали з пустими бочками. Вони стояли дивилися, тільки охороняли лісгосп. Наші чоловіки залишилися і це все тушили. Мій чоловік каже: я побував в аду. А потім вони сюди приїхали, почали відбивати будинки", - каже Наталя.
Місцеві розповідають, що в день пожежі в селі зникла жінка. Востаннє її бачили на вулиці під час евакуації, але й донині її немає ані серед евакуйованих, ані в селі. Поліція області каже, що дізналися про це лише 21 квітня.
Ганна прожила в Островах 35 років, працювала бібліотекаркою в будинку культури, проводила перепис населення у селі. Тут одружувалася та поховала чоловіка. Чотири роки тому переїхала до сина. Коли почалася пожежа, її не відпускали до Островів.
"Син тоді казав: не витримаєте, відразу помрете, як побачите. Просилася всі дні сюди. Я думаю: зайду та й плакати не буду. Я ж не уявляла, що це так буде важко. Кажуть: нежилі тут. Але як нежилі, у кожної хати є свій господар. Я ж її купляла, в чомусь відмовляла собі, щоб копійку зібрати. Туди все вкладувала, ну що ж ти зробиш. Тут усі мої спогади, мій дім, я тут прописана, і поховайте мене тут", - зітхає вона.
Як повідомляв "Апостроф", раніше стало відомо, що ЗСУ підключилися до "битви" з вогнем під Житомиром.
