Щороку 7 липня в Україні відзначають Івана Купала - одне з найдавніших та найзагадковіших свят. За віруваннями, воно символізує єднання води та вогню, а також дає початок життю та розквіту природу.
"Апостроф" вирішив дослідити історію виникнення свята Івана Купала.
За однією із версій свято Івана Купала пов'язане із язичницьком божеством Купалом, але варто зауважити, що такого божества не було в язичницькому пантеоні - воно з'явилося внаслідок помилки: літописець із Густинського монастиря знав про купальські ігрища, але прийняв назву свята за ім'я язичницького бога. І через це Купало в ролі язичницького божества з'явився вперше лише в XVII столітті в Густинському літописі, а вже з часом це непорозуміння переписали інші дослідники слов'янської міфології.
До прийняття християнства в Русі-Україні (988 рік) на свято Купала збиралися обрядові народні зібрання під час найвищого сонцестояння, які присвячували богам Сонця - Ярилу, Дажбогу, Сварогу та іншим. Головними обрядами були масові купання (вважалось, що це ритуальне очищення), стрибки через багаття (теж очищення духовне) та залицяння молоді.
Дажбог - сонячний бог
Однак уже після хрещення Русі-України церква активно виступала проти язичницьких свят і почала заміняти їх християнськими. Та наші предки, попри всі заборони та засудження християнської церкви, продовжували слідувати язичницьким звичаям, але доповнювали народні традиції новим змістом - незабаром обрядову частину свята Івана Купала приурочили до дня народження Іоанна Хрестителя, який похрестив людей у водах Йордану.
До того ж Іванове хрещення також було символом очищення: тіло омивається водою, а душа очищається Богом від гріха та скверни. І ось так свято Купала перетворилося на день Івана Купала.
Раніше "Апостроф" повідомляв про релігійний календар свят на липень 2022 року.
