Неандертальці виду Homo sapiens передали сучасній людині 1-4% ДНК, завдяки яким людина почала страждати депресією, алергією, діабетом, тягою до нікотину, а також отримала певні кольори очей і волосся, а також форму черепа.
Про це повідомляється в результатах дослідження групи вчених з Ісландії та Німеччині, звіт опубліковано в журналі Nature.
Вони проаналізували ДНК 27 тисяч ісландців, і виявили у них геном "друку давнини", який впливав на певні моменти в зовнішності людей, а також їх схильності. При цьому було виявлено, що такий геном може впливати навіть на зріст людини.
Вчені відзначили, що більша частина генома сучасної людини - не неандертальська, через це стародавня ДНК "не так вже сильно впливає на наше життя".
Як повідомляв "Апостроф", раніше команда антропологів після вивчення шийних хребців стародавнього австралопітека прийшла до висновку, що той, можливо, жив на деревах.
