Наша галактика Чумацький Шлях існує більше 13 мільярдів років і за цей час вона сильно змінилася. Вплив інших галактик і злиття з космічними сусідами означає, що ландшафт галактики завжди перебуває в русі. Для мешканців Землі такі фактори, як рух планети та прецесія, означають, що наші предки дивились на зовсім інше нічне небо.
Відповідну реконструкцію зоряного неба показали астрономи Європейського космічного агентства (ESA), передає видання Express.
Астрономи змоделювали, як рухатимуться найближчі до нашої Сонячної системи 40 тисяч зірок у найближчі тисячоліття.
Всі зірки, які знаходяться в радіусі 325 світлових років від Сонця, були нанесені на карту космічною обсерваторією ESA Gaia. Кожний промінь світла на ній представляє справжнє небесне тіло, що рухається через Чумацький Шлях з кроком у 80 тисяч років.
Оскільки всі зірки рухаються по своїх орбітах галактичного центру, їхнє видиме положення на небі відносно інших зірок змінюється. Астрономи називають цей рух правильним рухом, і він більш-менш однаковий для різних зірок.
Деякі зірки утворюють коротші смуги, що вказує на те, що зірки рухаються повільно, тоді як швидші зірки залишають довші хвости.
"Переміщення на небі диктується відстанню зірки та швидкістю, з якою вона рухається. Зірки, які знаходяться поруч і рухаються з високою швидкістю, швидко змінюватимуть положення на небі, тоді як зірки, що рухаються із суттєво меншою швидкістю або знаходяться далеко, повільно змінюватимуть своє положення", - пояснили в ESA.
На кадрах можна помітити, що зірки в основному зосереджуються на правій стороні тимчасової зйомки, ніби притягнуті якоюсь невидимою силою. За словами вчених, це результат руху Сонця щодо інших зірок: як і всі тіла в Чумацькому Шляху, Сонце рухається, що спричинює видимий зсув інших зірок у протилежному напрямку. що вказує на те, що зірки рухаються повільним темпом, тоді як швидші зірки залишають довші хвости.
Як повідомляв "Апостроф", астрономи стверджують, що у найбільшому масштабі Всесвіт складається з "космічної павутини" - величезних, неміцних ниток газу, які тягнуться між гігантськими скупченнями речовини. Нещодавно на підтвердження цій гіпотезі було знайдено невловиму нитку цієї "павутини" - космічну нитку гарячого газу, відкриту австралійськими і німецькими вченими.
