У долині Чинча на півдні Перу археологи виявили у похованнях корінних народів, відомих як "чулльпи", низку людських хребтів на штирях.

Про знахідку міжнародної групи дослідників йдеться в опублікованій статті в археологічному журналі Antiquity.

Як повідомляється, дані поховання датовані приблизно часом, коли в цій південноамериканській країні були активними європейські колонізатори. Період між 1450 та 1650 роками, коли правління інків дійшло до свого кінця.

Загалом було знайдено 192 хребти, нанизаних на стебла тростини. У кожному з випадків вони були зібрані з останків однієї людини. Як кажуть археологи, для цієї унікальної практики були обрані дорослі та підлітки в аборигенній спільноті.

За словами провідного автора дослідження Джейкоба Л. Бонгерса, цей конкретний період був "неспокійним" в історії долини Чинча, адже вирували епідемії і голод косив місцевих мешканців.

До того, як прийшли європейці, долина Чинча була місцем знаходження царства Чинча з 1000 по 1400 рік, яке уклало союз із імперією інків. Колонізатори скоротили населення з 1533 до 1583 року з понад 30 тисяч до 979.

Під час попереднього дослідження Бонгерс також задокументував розграбування сотень могил корінних народів у долині Чинча.

"Пограбування в першу чергу призначалися для вилучення могильного інвентарю, зробленого із золота і срібла, і повинні були йти пліч-о-пліч з європейськими зусиллями з викорінення місцевих релігійних звичаїв і похоронних звичаїв", - зазначає він.

Як йдеться у дослідженні, згідно з аналізом хребців на очеретяних штирях, вони могли бути створені для відшкодування збитків, завданих мертвим через мародерство. Радіовуглецеве датування свідчить, що нанизування хребта на стебла тростини відбулося після поховання тіл.

"Наші результати показують, що хребці на штирях є прямою, ритуальною та місцевою відповіддю на європейський колоніалізм", - припускають археологи.

Згідно з дослідженням, для корінних народів тілесна недоторканність після смерті мала велике значення. Вони проводили унікальні методи поводження з тілом після смерті. Зокрема, сусідній народ Чинчорро розробив перші відомі методи штучної муміфікації, за тисячоліття до стародавніх єгиптян.

Тоді, коли мумії в горах Анд знищили європейські колонізатори, групи корінних народів намагалися врятувати все, як могли - зі знищених останків почали робити нові ритуальні предмети.

Тому хребти на палицях також могли бути спробою відновити пошкоджених мертвих та їхню тілесну цілісність після мародерств.

"Ритуал відіграє важливу роль у соціальному та релігійному житті, але може викликати суперечки, особливо у періоди завоювань, коли встановлюються нові владні відносини. Ці знахідки підтверджують, що могили стали однією із областей, де розігрувався цей конфлікт", - резюмував дослідник Бонгерс.

Раніше "Апостроф" писав, що в Україні знайшли останки людини, яка жила 7 тисяч років тому.