На території Лаосу фахівці знайшли сліди гігантського двадцятикілометрового кратера, який виник близько 780 тисяч років тому в результаті падіння великого астероїда.

Про це повідомляється в статті, опублікованій в науковому журналі PNAS.

Відкриття нових кратерів - велика подія для геологів, оскільки поверхня Землі постійно змінюється і на планет майже немає слідів падіння найбільших астероїдів, здатних знищити життя. Це заважає вченим зрозуміти, як падіння космічних тіл могли впливати на формування та еволюцію життя, а також як часто це відбувалося.

В кінці 1930-х років на берегах Австралії і країн Південно-Східної Азії виявили відкладення з так званих тектитів - краплеподібних каменів, що вирогідно виникають в результаті падіння великих астероїдів. Поклади подібних осколків порід, викинутих з поверхні Землі після удару метеорита, були згодом знайдені по всій Євразії. В цілому вони покривають від 10 до 30% від загальної площі планети.

Десятиліття пошуків не допомогли геологам з'ясувати, де саме впав "прабатько" цих покладів і які розміри він мав. Встановлено лише приблизну дату падіння астероїда - 780 тисяч років тому, а також близько 20 місць, які підходять на роль кратера.

Професор геохронології з Університету штату Вісконсін Бред Сінгер і його колеги знайшли відповідь на це питання, скориставшись підказками з космосу. Вони не стали проводити розкопки або шукати частково стерті сліди кратерів, а проаналізували те, як розподілені гравітаційні аномалії по території Азії.

Формування кратера і заповнення легкими осадовими або важкими вулканічними гірськими породами повинно було породити особливі спотворення в гравітаційному полі Землі. Керуючись цією ідеєю, вчені почали шукати подібні аномалії і вивчати склад порід на їх території. Пошуки вказали на існування кратера діаметром приблизно в 20 кілометрів на півдні Лаосу, на території плато Болавен, заповненого лавою і уламками осадових порід.

Аналіз його вмісту показав, що він складається з тих же мінералів, що і тектіти, а неподалік від кратера вчені виявили сліди порід, що деформувалися в результаті потужного удару.

Геологи вважають, що подальше вивчення кратера допоможе з'ясувати, які розміри мав астероїд, що породив його, а також з якою швидкістю і під яким кутом він впав на Землю. Все це вперше дозволить точно оцінити роль падіння небесного тіла в розселенні древніх прямоходячих людей (Homo erectus) по Азії, чиї найдавніші останки належать до тієї ж епохи, що і катастрофа.

Як раніше повідомляв "Апостроф", космічне агентство США NASA відправить місію на "золотий" астероїд Головного поясу, відомий як (16) Психея, в 2022 році.