Стали відомі подробиці того, що відбувається з арештованими учасниками протесту в Білорусі.
Про це у своєму Facebook розповів Микола Халезін - білоруський драматург і театральний режисер.
На своїй сторінці він пише досить багато фактів, записаних зі слів дівчини, звільненої з приймальника-розподільника на вул. Окрестина.
Вона розповіла, що ОМОН затримав її 9 серпня - відразу кинув в автозак. Якийсь час возили по місту, і в підсумку привезли в приймач-розподільник на Окрестина.
З її слів, в приймальнику спочатку помістили в камеру, де було 12 осіб. Спати одночасно могли тільки 8 осіб, тому спали позмінно. Троє були однією сім'єю, яку взяли в повному складі, з чотирьох осіб - чоловік, який сидів в чоловічій камері, дружина і дві дочки. Вони вийшли подивитися з квартири на те, що відбувається біля їхнього будинку.
"Більш-менш логічно з жінками - їх тримають або на Окрестина, або в СІЗО в Жодіно. Але з чоловіками незрозуміло нічого - їх перевозять з одного об'єкта на інший, з одного міста в інше, через брак місць. Практично нічого не фіксується - людину можуть відпускати або перевозити, але немає часу і просто забувають це зафіксувати. Тому, хаос у веденні документації і неможливо знайти інформацію про те, хто де знаходиться в даний проміжок часу", - розповідає вона.
На наступний день керівництво провело "ущільнення", перевівши в іншу камеру. Дівчина розповіла, що зустріла там свою однокласницю і дівчинку, з якою працювала в одному з мінських ресторанів. Це була чотиримісна камера, в якій знаходилося 36 жінок. Всі по черзі стоять або сидять - лежати неможливо. До ночі вони таки змогли розподілитися так, щоб всі змогли сісти.
Коли в'язні стукають в двері і вимагають води або лікаря, наглядачі відкривають двері, і виливають на арештантів з відер воду - після цього двері зачиняються. У жіночих камерах є матраци - в чоловічих камерах їх немає. Залиті водою матраци і унітаз, розташований в кутку, створюють погано переносимий запах в камері. Багатьох дівчат нудить, хтось втрачає свідомість.
"Наглядачі відчувають себе безкарними, і при будь-якому зручному випадку б'ють заарештованих, не розбираючись хто перед ними - чоловік чи жінка. Кожен день наглядачі п'яні, тому улюблена їх забава ввечері - розмовляти з заарештованими, принижуючи і ображаючи їх", - розповідає дівчина.
У когось з заарештованих були з собою зубні щітки і паста - наглядачі все відразу забрали. Одній вдалося зберегти тюбик пасти, і все полоскали цією пастою роти вранці.
Жахливо, що заарештованим не дають ні води, ні їжі, і не виводять з камер. Всі спроби домогтися чогось з перерахованого, завершуються або побоями, або образами, або ігноруванням. Також не приймають передачі від родичів: з одного боку, не приймають через те, що рідні не знають де вони знаходяться; з іншого, тому що це розпорядження керівництва.
"Суди проходять "конвеєром"- на кожного засудженого витрачається не більше 5-6 хвилин часу. Вони проходять в закритому режимі, без свідків і адвокатів, все по одній схемі: суддя запитує про те, де перебував обвинувачений в такий-то день, чи визнає себе винним, і оголошують термін. Після цього, засудженого конвоюють в місце відбування покарання", - ділиться дівчина.
Як писав "Апостроф", 12 серпня президент Литви Гітанас Науседа відреагував на події останніх днів в Білорусі.
