Україна до останнього часу займала серйозні позиції на світових ринках зерна, кукурудзи та соняшникової олії, але російська блокада наших портів призвела до розриву ланцюгів постачання, що ще більше підняло світові ціни на продовольство. Кремль усвідомлено провокує соціальну кризу в країнах, що розвиваються, використовуючи перспективу голоду як політичну зброю.
Про те, по яких країнах вдарила блокада Росією українських морських портів, розбирався "Апостроф".
Російське вторгнення, руйнування транспортної інфраструктури та блокада українських портів заблокували вітчизняний експорт морськими шляхами. Наслідки відчутні не лише для України, яка втрачає частину валютної виручки, а й для світової економіки загалом. Насамперед йдеться про глобальні ринки продовольства.
За даними американської IT-компанії Gro Intelligence, яка використовує сучасні технології (штучний інтелект, аналіз "великих даних") для прогнозування трендів на ринках продовольства, глобальні ціни на їжу стрімко зростають. Світові ціни на пшеницю, порівняно з кінцем минулого року, за перші два місяці російського вторгнення зросли більш ніж на 63%, на кукурудзу – понад 64%, на соєві боби – на 38%, а на соняшникову олію – понад 36%.
Зростання цін на їжу, як завжди, б'є по найбідніших. За даними Світового банку, Судан та Афганістан витрачають близько 5% свого ВВП на імпорт продовольства. Далі низхідною йдуть Сомалі (близько 3%), Марокко (близько 2%). Туніс, Єгипет, Алжир, Узбекистан та Того витрачають близько 1,5% свого ВВП на імпорт їжі, а Ефіопія, Філіппіни, Бангладеш, В'єтнам, Ірак, Кенія, Танзанія та Мадагаскар – близько 1%. Грубо кажучи, витрати на закупівлю продовольства в окремих країнах "з'їдають" все можливе зростання ВВП, що не дає економіці країни зростати, що ще більше посилює залежність від продовольчого імпорту. Виходить замкнене коло.
Для країн Африки Україна та РФ залишаються одними з найбільших постачальників пшениці та ячменю. За підрахунками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, щонайменше 14 африканських країн завозять половину своєї пшениці імпортують з України та РФ. А такі держави як Еритрея взагалі залежать від постачання української та російської пшениці.
Зростання цін на пшеницю в Судані призвело до того, що хліб там подорожчав удвічі. Крім Судану та Афганістану, важкі часи очікують і на уряд Єгипту, який є найбільшим світовим імпортером пшениці.
"Україна до останнього часу була одним з основних гравців на глобальному ринку низки продуктів: зерно, кукурудза та соняшникова олія. Особливо олія. Ситуація складна, і зараз Світовий банк виділяє 30 млрд доларів для подолання голоду в країнах, що розвиваються. Питання ж не в наявності зерна, а в його вартості. Для таких країн як Єгипет це реально може стати проблемою. Зростання цін на зерно потягне за собою підвищення ціни на хліб, що є політичним питанням. У тому ж Єгипті "Брати мусульмани" виграли вибори, зокрема за рахунок безкоштовної роздачі хліба в Каїрі", - зазначив у розмові з "Апострофом" економічний та фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Детальніше читайте в матеріалі "Апострофа": "Голодні ігри": чи вдасться Заходу зупинити продовольчий шантаж Кремля.
