У п'ятницю, 12 серпня, у Росії відзначається т.зв. "День повітряно-космічних військ". Це свято було встановлено ще у 2006 році, але тоді ще вшановували звичайні військово-повітряні сили. Після створення у 2015 році ПКС назву свята було змінено, але дата залишилася незмінною.
"Апостроф" розбирався в тому, що собою представляють Повітряно-космічні сили РФ насправді - грізну силу чи велику показуху в небі.
Війна проти слабкого суперника
По суті, повномасштабна війна в нашій країні стала першим серйозним "бойовим хрещенням" для російської авіації – до цього вона мала справу з противником, який не мав ані своєї авіації, ані адекватних засобів ППО. Наприклад, у ході війни в Сирії російська авіація та крилаті ракети "Калібр" активно били по містах Хомс і Алеппо, де знаходилися опозиційні Башару Асаду сили.
У свою чергу, на авіабазі "Аль-Джуфра" в Лівії були розміщені російські мобільні станції радіолокації П-18 "Терек". З цієї ж авіабази здійснювали вильоти російських літаків з метою підтримати російських найманців, які воюють за генерала Халіфу Хафтара.
Натомість 2022 року під час повномасштабної війни проти України ПКС Росії зазнали серйозних втрат. Перед вторгненням російська авіація налічувала майже 1400 бойових літаків і трохи менш як 500 ударних гелікоптерів - у свою чергу, Україна могла протиставити окупантам 125 бойових літаків та 42 ударні вертольоти.
Однак перевага в техніці не принесла росіянам жодних результатів: станом на початок серпня ПКС РФ втратили понад 200 літаків, понад 190 вертольотів (у тому числі - 12 ударних вертольотів КА-52 "Алігатор", вартістю 857 млн рублів кожен), а також більш як 750 безпілотників. Було збито 7 надзвукових винищувачів-бомбардувальників Су-34, кожен із яких коштує понад мільярд рублів. Щонайменше 42 російські льотчики загинули.
Відмови техніки та конфузи на авіасалонах
Попри бравурні реляції кремлівських ЗМІ та Міноборони РФ, російська авіатехніка виявилася дуже далекою від того образу, який їй так старанно ліпила пропаганда. Російські літаки дедалі частіше привселюдно ганьбилися і ставали об'єктом загального осміяння. Так, один із конфузів стався у вересні 2019 року під час московського авіасалону МАКС - тоді багатофункціональний легкий винищувач покоління "4++" МіГ-35 під час демонстраційного польоту почав розвалюватися у повітрі.
Варто зазначити, що за рік до цього було оголошено про укладання контракту на постачання для потреб ПКС РФ шести винищувачів цього типу. Передбачалося, що цей літак мав зайти на ринок Індії – загалом планувалося передати індусам 126 одиниць літаків.
На DubaiAirshow2021 представили винищувач п'ятого покоління Checkmate, проте ця модель виявилася не більше, аніж зразком, який не здатний навіть здійснити самостійну викочування на злітно-посадкову смугу. Все тому, що є банальним макетом, усередині якого всі вузли та агрегати не з'єднані в єдине ціле і тим більше – не синхронізована їхня робота.
Відмови від купівлі техніки
Індія 2018 року вирішила відмовитися від партії радянсько-російських палубних винищувачів МіГ-29К, розроблених ще далекого 1988-го. І в піку росіянам на авіабазі в штаті Гоа провели випробування свого винищувача "Tejas" ("Діамант"), створеного 2013 року і віднесеного до літаків четвертого покоління.
А вже після вторгнення РФ в Україну через побоювання американських санкцій Філіппіни вирішили утриматися від купівлі 16 військових гелікоптерів Мі-17 у Росії. Можна припустити, що таким чином поводитимуться й інші країни Азії, Африки та Латинської Америки.
Сумні перспективи
Три роки тому Росія заявила про продаж Індії дюжини-півтори комплектів для складання винищувачів Су-30МКІ. За оцінками військового експерта Олександра Коваленка, йшлося про фактичну передачу технологій та перенесення виробництва до Індії. Ця угода позбавила б Росію мільярдів доларів, що викликало б фінансові проблеми у військовому авіабудуванні.
Не оминули проблеми і цивільну авіацію РФ. 2019-го китайська компанія СОМАС вирішила позбавити російську Об'єднану авіабудівну корпорацію (ОАК) можливості заробляти на продажах майбутнього широкофюзеляжного лайнера CR929 в КНР. Китайці вирішили розділити ринки збуту, а отже - і доходи від повітряного судна, що створювалося разом. Тобто літак, на який було витрачено 20 млрд доларів у рівних частках, продаючись у Китаї, приноситиме дохід лише СОМАС, а продаючись у Росії та за кордоном – ОАК.
Але річ у тому, що потреба ринку Китаю у CR929 становить понад тисячу літаків, а РФ – близько півсотні. А якщо казати про експорт авіалайнера за кордон, то там росіянам доведеться конкурувати з Boeing і Airbus.
Росіяни покладали надію на продаж за кордоном свого ближньомагістрального пасажирського лайнера Sukhoi Superjet SSJ-100. Наприклад, до Мексики мали намір поставити 30 літаків, проте 2019-го з 22-х реально проданих на авіалінії виводили лише шість. Інші ж простоювали через складнощі із сервісним обслуговуванням.
Не додає "Сухому" балів та авіааварія в Індонезії 10-річної давності, що сталася під час демонстраційного польоту в аеропорту "Халім Перданакусуму" міста Джакарта, коли загинули 45 людей - потенційних замовників SSJ100, журналісти, члени екіпажу та представники фірми.
Насамкінець варто зазначити, що за останній тиждень війни в Україні сили ППО знищили 27 повітряних цілей. У зв'язку зі значними втратами авіаційної техніки окупанти розглядають варіант залучення застарілих бомбардувальників - Су-24М, які протягом 2005-2018 років були виведені з бойового складу військ РФ, заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов.
Він зазначив, що Росія постачала до Китаю літаки Су-35. З 24 одиниць справними були лише 9, що говорить про низьку ефективність та ненадійність цієї техніки. Найбільше відмов про експлуатацію цих літаків припадало на бортові системи. Ці літаки показали низький рівень живучості. За час повномасштабної агресії окупанти втратили дві ескадрильї таких літаків (24 одиниці).
Як повідомляв "Апостроф" раніше, у захисники з переносного зенітно-ракетного комплексу збили російського полковника авіації на Ка-52 "Алігатор" , який очолював парад вертольотів у Москві 9 травня 2021 року.
