Росія намагається переорієнтувати експорт зерна на інші маршрути після різкого скорочення поставок через Чорне море. Однак створити повноцінну заміну південним портам країна наразі не здатна.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За даними СЗРУ, у другій декаді вересня Росія експортувала близько 347 тис. тонн пшениці. Для порівняння, за аналогічний період минулого року цей показник становив 1,3 млн тонн.
Особливо помітне падіння спостерігається в Новоросійську. Через порт у другій декаді вересня пройшло лише 72,5 тис. тонн зерна проти 696 тис. тонн роком раніше.
Москва шукає нові маршрути
Росія намагається частково перенаправити зернові вантажі до портів Балтійського моря, північних регіонів та Далекого Сходу.
Одним із таких напрямків став термінал «Ультрамар» в Усть-Лузі. У вересні на залізничне доставлення зерна до цього термінала надійшли заявки приблизно на 260 тис. тонн.
Водночас можливості нового маршруту залишаються обмеженими. Навіть за максимального завантаження він здатен пропускати близько 500 тис. тонн зерна на місяць.
Для порівняння, потужності південних портів РФ перевищують 60 млн тонн на рік. Саме через них торік проходило близько 90% морського експорту російського зерна.
Росія планує використовувати Мурманськ
Ще одним потенційним маршрутом Москва розглядає порт Мурманська. «РЖД» уже погодила перевезення першої партії зерна зі Ставропольського краю обсягом 40 тис. тонн.
Перевагою Мурманська є можливість приймати великі судна та працювати протягом усього року. Однак порт розташований далеко від основних районів вирощування зернових культур, через що логістика стає значно дорожчою.
За оцінкою СЗРУ, додаткові витрати на транспортування можуть становити $18–25 за тонну. Для партії у 40 тис. тонн це означає додаткові витрати на рівні $720 тис. — $1 млн.
Китайський напрямок також має обмеження
Паралельно Росія збільшує постачання зерна до Китаю залізницею. Через так званий «Новий сухопутний зерновий коридор» у 2024 році перевезли 2,3 млн тонн зерна, а у 2025 році — вже 5,8 млн тонн.
На 2026 рік російська сторона очікує збільшення обсягів приблизно до 9 млн тонн.
Втім, швидко наростити поставки цим маршрутом також складно. Серед стримувальних факторів СЗРУ називає обмежені можливості залізниці та зернових терміналів, високі тарифи, фітосанітарні вимоги та китайські квоти.
Додатковою проблемою є відсутність протоколу, який дозволив би експортувати до Китаю російську озиму пшеницю.
Повноцінної альтернативи Чорному морю немає
За оцінкою української розвідки, Росія може розподіляти частину зернових вантажів між різними напрямками, однак швидко створити систему, здатну за масштабами замінити чорноморські порти, їй не вдається.
Для цього потрібні значні залізничні потужності, елеватори й термінали, достатня кількість суден, страхування вантажів та стабільний попит з боку покупців.
Наразі ані порти Балтійського моря та Мурманська, ані китайський напрямок не мають достатніх можливостей, щоб повністю компенсувати втрати чорноморського маршруту.
Проблеми з експортом російського зерна загострилися у серпні після фактичного припинення нормальної роботи низки найбільших портів Чорного й Азовського морів. За оцінками, того місяця РФ могла експортувати лише близько 2,2 млн тонн пшениці — один із найнижчих показників за останні роки.
Після атак безпілотників також були обмежені потужності трьох великих зернових терміналів у Новоросійську. Раніше через них сукупно проходило близько 25 млн тонн зерна на рік.
Читайте також: Румунія та Польща не готові розширювати транзит українського зерна через свої території — Politico
