Росія протягом кількох років непублічно надає Ірану технологічну та інженерну допомогу у розробці надзвукових крилатих ракет. Йдеться про одну з найбільш масштабних відомих передач стратегічних військових технологій від Москви до Тегерана.
Про це пише Financial Times, яка проаналізувала витоки російського листування, дані про поїздки посадовців та інженерів, а також військові патенти.
Таємний проєкт C430L
За даними видання, секретна програма під кодовою назвою C430L стартувала у 2023 році. До неї залучили російських фахівців, які мають значний досвід у створенні ракетного озброєння.
Основне завдання проєкту — допомогти Ірану розробити прямоточний повітряно-реактивний двигун (ramjet) для крилатої ракети. Така силова установка дає змогу літальному апарату рухатися зі швидкістю, що у кілька разів перевищує швидкість звуку.
У FT зазначають, що співпраця продовжувалася навіть після початку масштабного військового протистояння між Іраном, США та Ізраїлем у 2026 році.
Чим небезпечні такі ракети
Надзвукові крилаті ракети становлять особливу загрозу через поєднання високої швидкості та можливості польоту на малих висотах.
Це може суттєво скорочувати час, який мають системи протиповітряної та протиракетної оборони для виявлення, супроводу та перехоплення цілі.
Для Ірану така зброя особливо важлива з огляду на присутність американських військових сил та їхніх союзників у районі Перської затоки.
Водночас наразі немає підтверджень того, що Іран уже розгорнув надзвукові крилаті ракети, створені за безпосередньої російської допомоги. Відомо лише, що країна вже розробила та випробувала прямоточний двигун.
До програми залучили російських ракетних фахівців
За інформацією FT, проєкт координували російський державний експортер озброєнь «Рособоронекспорт» та НВО машинобудування.
Останнє є одним із ключових російських підприємств ракетної галузі. США запровадили проти нього санкції ще у 2014 році, назвавши компанію одним із провідних розробників російських крилатих ракет морського й наземного базування.
Витік документів свідчить, що російські представники та інженери неодноразово відвідували Іран ще до офіційного укладення контракту з іранським Міністерством оборони у листопаді 2023 року.
Серед них, за даними видання, були тодішній заступник керівника НВО машинобудування та головний конструктор ракетних комплексів морського базування Олександр Дергачов, а також керівник конструкторського відділу повітряно-реактивних силових установок Олександр Чебаков.
Чебаков тричі приїжджав до Тегерана протягом 2023 року. Російські патенти вказують на його спеціалізацію у сфері надзвукових прямоточних двигунів для крилатих ракет.
Росія аналізувала іранські випробування
До 2025 року НВО машинобудування отримало значний обсяг технічної документації від Ірану щодо розробки прямоточного двигуна.
Російські спеціалісти, зокрема, вивчили результати одного з іранських льотних випробувань. Після цього вони направили Тегерану детальний перелік технічних запитань щодо функціонування двигуна.
Фахівців цікавили, серед іншого, характеристики паливної системи, стабільність горіння, робота повітрозабірника та сопла.
У квітні 2025 року «Рособоронекспорт» також запропонував направити до Ірану близько 20 російських спеціалістів для проведення технічних консультацій у межах програми C430L.
Частина ширшого військового партнерства
Співпраця у сфері ракетних технологій є лише одним із напрямів поглиблення військових зв’язків між Москвою та Тегераном.
Раніше Іран передавав Росії ударні безпілотники Shahed, а також допомагав організовувати їхнє виробництво на російській території.
Українські та західні представники також заявляли про російську військову підтримку Ірану. Серед іншого, йшлося про супутникові дані, технології для безпілотників та окремі компоненти озброєнь.
Кремль не відповів на запити
FT зазначає, що ані Кремль, ані «Рособоронекспорт», ані НВО машинобудування не відповіли на запити журналістів щодо програми C430L.
Водночас президент РФ Володимир Путін заявив іранському колезі Масуду Пезешкіану, що Москва намагається надати Тегерану необхідну допомогу в умовах війни зі США, зокрема «постачаючи потрібні товари». Деталей щодо характеру цієї допомоги російський президент не навів.
Програма могла тривати у 2026 році
Згідно з проаналізованим FT листуванням, співпраця в межах C430L продовжувалася і у 2026 році.
Російська сторона готувала для Ірану технічні звіти, а представники двох країн обговорювали подальші етапи проєкту.
Лист «Рособоронекспорту» від червня 2026 року свідчить, що сторони на той момент ще узгоджували параметри наступного етапу програми. Водночас наразі невідомо, чи він уже був запущений.
Якщо інформація FT підтвердиться, йдеться про передачу Ірану Росією передових ракетних технологій, здатних у перспективі посилити загрозу для американських та союзницьких військово-морських сил на Близькому Сході.
