У Міністерстві закордонних справ України заявили, що Південна Корея інакше інтерпретувала слова українського міністра щодо ситуації з військовополоненими з КНДР.
Про це речник МЗС Георгій Тихий заявив під час брифінгу для журналістів.
Позиція МЗС щодо заяв Сеула про "вибачення"
Раніше очільник МЗС Південної Кореї Чо Хьон стверджував, ніби Сеул отримав від України вибачення за розкриття інформації про передання двох військовополонених КНДР. За його словами, вибачення нібито передав український міністр Андрій Сибіга.
Тихий підкреслив, що Київ розраховував на збереження конфіденційності дипломатичного листування, проте "якщо корейська сторона вже частково відкрила його зміст", він змушений уточнити справжні слова Сибіги. Очільник МЗС лише зазначив, що йому прикро через перехід ситуації з полоненими у фазу публічних гострих дискусій.
"Я думаю, ви вже тут, в принципі, відчуваєте різницю між тим, що корейська сторона сказала, і тим, що реально лунало. І це правда", — сказав речник.
Причини скандалу та подальші кроки
За словами представника МЗС, Україна "зробила жест доброї волі й дружній крок" на запит щодо передання двох полонених. Причиною дипломатичного напруження, яке виникло після публікації інформації президентом Володимиром Зеленським, Київ вважає "різницю у трактуванні домовленостей щодо режимів конфіденційності".
"З моменту початку обміну критичними коментарями, які всі бачили, ще раз повторюся, триває непублічна дипломатична робота закритими каналами задля того, щоб ситуацію було вичерпано. Ми вважаємо, що додаткові коментарі, які можуть завадити цьому дипломатичному регулюванню, не на часі", — наголосив він.
Тихий додав, що з обох боків "мабуть, вже достатньо коментарів".
Чому виник скандал через полонених КНДР
Суперечка між Україною та Південною Кореєю виникла після заяви президента Південної Кореї Лі Чже Мьона. Він звинуватив Київ у порушенні домовленості про конфіденційність.
За словами південнокорейського лідера, Україна не мала публічно повідомляти про передачу двох військовополонених КНДР. Сторони, як стверджував Лі Чже Мьон, заздалегідь домовилися не розголошувати цю інформацію через можливі дипломатичні ускладнення та загрозу безпеці родин полонених, які залишилися в Північній Кореї.
Україна не брала на себе зобов'язань не розголошувати факт передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.
В Офісі президента пояснили, що Київ повідомив лише про сам факт передачі, не розкриваючи деталей процесу.
За словами джерела, Україна не домовлялася приховувати інформацію про передачу полонених. При цьому українська сторона не повідомляла жодних значних подробиць щодо самого процесу.
Джерело в ОП також зазначило, що Південна Корея не обіцяла мовчати про передачу.
Співрозмовник із команди південнокорейського лідера для видання Korea JoongAng Daily сказав, що Україна заздалегідь попередила Південну Корею про те, що президент Володимир Зеленський може згадати передання військовополонених північнокорейців, але не уточнила конкретних формулювань.
Адміністрація президента Південної Кореї вимагає від України офіційних пояснень та вибачень через публічне розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, які воювали на боці Росії.
Двоє військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон під час участі у війні на боці Росії, перебувають у Південній Кореї. Тепер місцевій владі належить визначити їхній подальший статус, провести необхідні перевірки та вирішити питання щодо можливого надання їм захисту.
Розголошення інформації про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених українськими військовими, спричинило дипломатичну суперечку між Києвом і Сеулом. Про це стало відомо після виступу Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, пише The Guardian.
Представники Національної розвідувальної служби Південної Кореї згодом заявили, що Україна на початку переговорів першою звернулася з проханням зберігати в суворій таємниці передання двох північнокорейських військовослужбовців, оскільки побоювалася негативного впливу на майбутні переговори щодо обмінів.
Південна Корея може вжити "додаткових заходів" щодо України через суперечку. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що це станеться, якщо Київ не визнає домовленість про конфіденційність та не принесе офіційних вибачень.
Південна Корея вже отримала від України вибачення через розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Водночас у Сеулі заявили, що українських вибачень виявилося недостатньо, тому Південна Корея розглядає подальші кроки.
