Україна має власні підтвердження того, що Південна Корея використовувала підсанкційні танкери для постачання палива до РФ.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час брифінгу.
Реакція МЗС на постачання палива
За словами речника відомства, українська сторона вже висловила свою стурбованість Сеулу та запросила офіційні пояснення щодо такої діяльності.
Водночас Тихий зазначив, що наразі триває закрита дипломатична робота задля покращення відносин між країнами та нормалізації риторики.
Це пов'язано з попереднім інцидентом, коли виникли публічні суперечки через розкриття інформації про передачу Південній Кореї військовополонених.
"Ми вважаємо, що причиною обміну критичними публічними заявами стала різниця у трактуванні домовленостей щодо режимів конфіденційності. З моменту початку обміну критичними коментарями, відбувається непублічна дипломатична робота, закритими каналами", — додав представник МЗС.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Що передувало
Радник президента з питань санкційної політики Владислав Власюк напередодні заявив, що у липні та серпні 2026 року Росія отримала з Південної Кореї понад 176 тис. тонн нафтопродуктів. Основну частину поставок становило дизельне пальне. У серпні на корейські поставки припадало близько 31% усього російського імпорту пального.
Поставки почалися на тлі скорочення російської нафтопереробки після ударів України по НПЗ. Через це в Росії виник дефіцит пального.
Імпорт із Південної Кореї дозволив компенсувати частину втрат, пов'язаних зі скороченням власних переробних потужностей РФ.
Для доставки нафтопродуктів використовували сім танкерів. Три з них уже перебували під санкціями окремих західних юрисдикцій.
Також застосовували перевалку вантажів між суднами у морі — ship-to-ship transfers. Використовувалися й інші схеми, які ускладнювали визначення кінцевого пункту призначення вантажів.
Нагадаємо, раніше The Guardian писало, що Південна Корея стала одним із головних джерел імпорту пального до Росії на тлі скорочення виробництва на російських НПЗ через українські удари. Частину нафтопродуктів перевозять танкери, які перебувають під санкціями західних країн.
Чому виник скандал через полонених КНДР
Суперечка між Україною та Південною Кореєю виникла після заяви президента Південної Кореї Лі Чже Мьона. Він звинуватив Київ у порушенні домовленості про конфіденційність.
За словами південнокорейського лідера, Україна не мала публічно повідомляти про передачу двох військовополонених КНДР. Сторони, як стверджував Лі Чже Мьон, заздалегідь домовилися не розголошувати цю інформацію через можливі дипломатичні ускладнення та загрозу безпеці родин полонених, які залишилися в Північній Кореї.
Україна не брала на себе зобов'язань не розголошувати факт передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.
В Офісі президента пояснили, що Київ повідомив лише про сам факт передачі, не розкриваючи деталей процесу.
За словами джерела, Україна не домовлялася приховувати інформацію про передачу полонених. При цьому українська сторона не повідомляла жодних значних подробиць щодо самого процесу.
Джерело в ОП також зазначило, що Південна Корея не обіцяла мовчати про передачу.
Співрозмовник із команди південнокорейського лідера для видання Korea JoongAng Daily сказав, що Україна заздалегідь попередила Південну Корею про те, що президент Володимир Зеленський може згадати передання військовополонених північнокорейців, але не уточнила конкретних формулювань.
Адміністрація президента Південної Кореї вимагає від України офіційних пояснень та вибачень через публічне розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, які воювали на боці Росії.
Двоє військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон під час участі у війні на боці Росії, перебувають у Південній Кореї. Тепер місцевій владі належить визначити їхній подальший статус, провести необхідні перевірки та вирішити питання щодо можливого надання їм захисту.
Розголошення інформації про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених українськими військовими, спричинило дипломатичну суперечку між Києвом і Сеулом. Про це стало відомо після виступу Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, пише The Guardian.
Представники Національної розвідувальної служби Південної Кореї згодом заявили, що Україна на початку переговорів першою звернулася з проханням зберігати в суворій таємниці передання двох північнокорейських військовослужбовців, оскільки побоювалася негативного впливу на майбутні переговори щодо обмінів.
Південна Корея може вжити "додаткових заходів" щодо України через суперечку. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що це станеться, якщо Київ не визнає домовленість про конфіденційність та не принесе офіційних вибачень.
Південна Корея вже отримала від України вибачення через розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Водночас у Сеулі заявили, що українських вибачень виявилося недостатньо, тому Південна Корея розглядає подальші кроки.
