РУС. | УКР.

пятница, 26 мая
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.28
Политика
Мнение

​Кліматична політика в Україні: більшого вимагай!

На цьому тижні в Перу стартував кліматичний Саміт ООН. Понад 190 країн зібралися там на зустріч, щоб визначитися із текстом нової угоди, яка замінить Кіотський протокол після 2020 року. Угода має передбачати амбіційні зобов’язання, а саме 100% енергії від відновлювальних джерел та відмова від використання викопних видів енергії вже до 2050 року. Насправді, вчені та світова екологічна спільнота останнім часом стривожені тим фактом, що клімат змінюється швидше, ніж раніше і може призвести до невідворотних змін та непрогнозованих наслідків.

Україна ж продовжує себе вести на переговорах не вельми активно. Звісно, якщо обговорення не стосуються квот, які можна продати, і грошей, які можна за них отримати. Бо ми досі не віримо, що зміни клімату - це не жарти і що, ця проблема стосується національного суверенітету, енергетичної безпеки та міжнародного іміджу.

Енергійні зміни в енергетиці

От і думається, що енергетична політика в Україні наразі більш прогресивна, ніж кліматична. Україна має амбіційні зобов’язання в Енергетичному Співтоваристві, енергетичний розділ в Коаліційній Угоді дає надію на те, що ці зобов’язання – імплементація директив з енергозбереження, вільний енергоринок, відміна субсидування, реформа вугільної промисловості – будуть виконані.

А ще розробляється нова концепція Енергетичної стратегії до 2030 року, де плани по підвищенню рівня енергоефективності та збільшенню частки відновлювальних джерел значно амбіційніші ніж в офіційній Стратегії, яку час від часу переглядають, обговорюють, але не виконують. Україна стала на шлях енергетичних змін. Дійсно, «газовий колапс» та «вугільний армагеддон» змусили наших політиків заговорити про реформи, що приведуть країну до енергетичної незалежності.

НеТОПовий клімат

Не секрет, що політики в Україні не вважають проблему зміни клімату пріоритетною. Заклики до оголошення міжнародних зобов’язань по скороченню викидів сприймається можновладцями, як додатковий тягар для нашої і без того покаліченої економіки. Тому так і виходить, що кліматична політика вже багато років залишається ізольованою: позиція України по скороченню викидів парникових газів на переговори не переглядалася з 2008 року і насправді означає ріст цих самих викидів, в 2 рази. Попри всі енергетичні реформи, які зараз відбуваються в країні, міжнародна позиція України з клімату досі не адаптувалася до змін. Така «хвороблива непохитність» призводить до того, що тема клімату не є пріоритетах.

Про тотальні реформи в енергетиці, про курс на енергоефективність, про плани по нарощенню відновлювальних джерел енергії – про все це не знає міжнародна кліматична спільнота. Бо на переговори по клімату їздять технічні експерти та люди «старої системи» та рішуче відстоюють застарілу позицію. Вони не мають повноважень прийняти вольове політичне рішення та оголосити про повний курс на енергетичну незалежність країни. Бо саме на шляху до енергетичної незалежності, так само як і в боротьбі зі змінами клімату, інструменти є однакові – це підвищення енергоефективності та збільшення відновлювальних джерел енергії. Так потроху і відбувається, що Україна заробляє на репутацію «поганого хлопця» на переговорах.

Однак ситуацію терміново слід виправляти. Україні конче необхідно покращувати міжнародний імідж на переговорах. Оскільки, давно вже не секрет, що глибока стурбованість проблемою зміни клімату та міжнародні заяви про скорочення викидів, енергоефективності та відновлювальних джерел енергії додають політикам неабиякого рейтингу та покращують їхній міжнародний імідж. Навіть США та Китай зі своєю «антикліматичною репутацією» б’ють всі рекорди. Ці дві країни – запеклі противники кліматичних угод – першими оголосили про довгострокові зобов’язання у боротьбі зі змінами клімату, які увійдуть до нової кліматичної угоди.

Тому кліматична політика в Україні вимагає політичних змін. Першочергових реформ вимагає її статус та міжнародна позиція на переговорах. Бо в країні НЕ має існувати окремої енергетичної та окремої кліматичної політики. Має бути одна – кліматично-енергетична політика. Не лише енергетика, а саме спалювання вугілля, нафти та газу для енергетичних потреб є причинами зміни клімату. А методами боротьби зі змінами клімату є реформи в енергетиці в бік енергозбереження та відновлювальних джерел енергії. От Європейський Союз, наприклад, з 2007 року має Кліматично-енергетичний пакет з цілями по скороченню викидів, збільшенню енергії від відновлюваних джерел та підвищення енергоефективність до рівня...

Міжнародна позиція України на переговори має бути переосмислена та оновлена з врахуванням планів по енергоефективності та відновлювальним джерелам енергії до 2030 року. Звісно, що на кліматичному Саміті Україні ніхто не «затискатиме пальці в дверях» і не примушуватиме брати понаднормові зобов’язанні по скороченню викидів чи розвитку альтернативних джерел енергії, які ми не зможемо виконати. Ні. Але ці зобов’язання мають бути адекватними і в міру амбіційними. Наприклад, за висновками експертів, при виконанні зобов’язань Енергетичного Співтовариства, викиди в Україні можуть скоротитися як мінімум на 9% від рівня 2008-2010 років. Тому позицію, що передбачає ріст викидів в 2 рази, вже завідомо можна вважати неадекватною. Бо знову тут постає питання міжнародного політичного іміджу.

Однак стає набагато легше, особливо якщо додаткових зобов’язань не треба брати, бо ми їх вже маємо, наприклад, в рамках Енергетичного співтовариства. Єдине, що зобов’язання по реформуванню енергетичного сектору мають бути адаптовані з міжнародною позицією з клімату як і плани по енергоефективності та відновлювальним джерелам енергії до 2030 року. І буде вам щастя, ну і імідж міжнародний.

Версия для печати
Нашли ошибку - выделите и нажмите Ctrl+Enter
Раздел: Политика Тема: Энергорынок
Теги:

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте также

Украина нанесла удар по аналогу ДНР-ЛНР: есть сразу несколько целей

Урегулирование приднестровского конфликта может иметь негативные последствия для Украины

Через ВКонтакте Россия может управлять 13 млн украинцев: раскрыт механизм

Украинцы добровольно передают информацию российским спецслужбам через социальные сети и бухгалтерские программы