Україна у 2026 році може залишитись без багатомільярдного кредиту Європейського Союзу, про що публічно говорять як європейські, так і українські офіційні особи.
Для державного бюджету ситуація поки що не катастрофічна, але в другій половині року у разі відсутності фінансування з боку ЄС можуть початися складнощі.
"Апостроф" розбирався, які є шанси на отримання нашою країною європейської позики, а також чи має Євросоюз "План Б", а сама Україна — внутрішні резерви для покриття бюджетного дефіциту.
Президент Володимир Зеленський не виключає, що Україна може не отримати кредит Європейського Союзу на €90 млрд.
Глава держави має всі підстави вважати, що країна найближчим часом залишиться без європейської позики – принаймні її першого траншу в розмірі €45 млрд, який передбачений на поточний рік (вся сума кредиту розрахована на 2026-2027 роки), оскільки подібні сумніви висловлюють і наші партнери по ЄС.
"На жаль, сьогодні я не можу повідомити вам гарних новин про те, що цей кредит буде надано", – заявила верховна представниця Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час свого візиту до України 31 березня.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За її словами, є "певні перешкоди" на шляху виділення позики.
"Певні перешкоди" — це, ясна річ, вето Угорщини, а точніше, угорського прем'єра Віктора Орбана, який вимагає відновити постачання російської нафти до його країни нафтопроводом "Дружба", пошкодженим внаслідок російської ракетно-дронової атаки 27 січня.
Сказане Каєю Каллас контрастує із заявою голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яку вона зробила трохи більше тижня тому, про те, що наша країна у будь-якому разі отримає кредит, незважаючи на деструктивну позицію Будапешта.
І таке коригування позиції ЄС викликає велике занепокоєння, оскільки, як йдеться у старому анекдоті, якщо дипломат каже "може бути", це означає "ні", а якщо він каже "ні", то це не дипломат.
Глава європейської дипломатії не сказала однозначно "ні" кредиту, але вона навіть не дотягнула до "може бути". Висновки робіть самі. Поправку можна зробити хіба що на те, що Кая Каллас не є класичним дипломатом у строгому сенсі цього слова.
Чекаємо на вибори в Угорщині
Які ж все-таки шанси України отримати цей злощасний кредит?
"Насправді ситуація краща, ніж здається, – оптимістично заявив у коментарі "Апострофу" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. – Просто зараз ніхто не хоче з цим морочитися і чекають 12 квітня".
А 12 квітня, як відомо, відбудуться парламентські вибори в Угорщині, які партія Віктора Орбана "Фідес", за даними соцопитувань, має програти, внаслідок чого — втратити владу.
"Якщо Орбан якимось дивним чином залишиться при владі, увімкнеться "План Б" – або натиснуть на нього, або обійдуть його вето, або позбавлять країну на рік голосу", – впевнено каже Гетман.
За словами інвестиційного банкіра та фінансового аналітика Сергія Фурси, Україна має кошти приблизно до червня-липня, а що стосується європейської позики, то шанси на її отримання досить високі.
"Перший варіант – в Угорщині прийде інший уряд, другий варіант – навіть якщо Орбан залишається, після виборів запрацює "Дружба", і він зніме свої претензії, тому що у нього навіть формальних причин не буде для блокування кредиту", – резюмував експерт у розмові з виданням.
Переходимо до Плану Б
Проте розраховувати на те, що Орбан беззастережно зніме вето на виділення позики, навіть якщо нафтопровід "Дружба" відновить роботу, не варто.
Крім того, у кредиту можуть з'явитися інші противники.
У зв'язку з цим засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак менш оптимістичний за інших експертів, опитаних "Апострофом".
"Вже два дедлайни пройшли – на початку 2026 року і до кінця першого кварталу цього року. Наступний дедлайн – червень. Можливо у червні ЄС погодить (кредит), якщо не будуть проти інші, наприклад, якийсь Фіцо (прем'єрміністр Словаччини Роберт Фіцо, який часто діє синхронно з угорським колегою – "Апостроф"), – розмірковує Козак у розмові з виданням. – Якщо в другому кварталі кредит надійде, це буде величезний успіх. Хоча я вважаю, що його не буде".
А якщо влітку кредиту не буде, то в українського бюджету почнуться проблеми.
Чи є варіанти їх вирішення?
Слід зазначити, що Євросоюз завжди мав "План Б" на випадок, якщо позику на €90 млрд надати Україні не вдасться.
"Колись вони розглядали план, щоб країни безпосередньо фінансували, – розповідає Сергій Фурса, – Але повністю таку суму вони, звичайно ж, не назбирають".
Тому доведеться просити допомогу в інших країнах – Японії, Канаді, Австралії.
"Дрібними сумами будемо щось набирати", – каже Тарас Козак.
Шукаємо внутрішні резерви
Тобто, очевидно, що у разі реалізації "Плану Б" Україна навряд чи отримає необхідний обсяг коштів.
Чи має наша країна внутрішні резерви?
Як не дивно, деякі має.
"Наші зобов'язання перед МВФ, наші зобов'язання перед Єврокомісією, перед Світовим банком – поки все виглядає досить примарно, що ми їх будемо виконувати, – каже Тарас Козак. – Йдеться про десятки законопроектів, плюс уряд гальмує завдання, які на нього покладені".
А виконання зобов'язань – це, між іншим, конкретні грошові суми.
"Потрібно, нарешті, почати виконувати "маяки" (зобов'язання – "Апостроф"), – погоджується Олег Гетьман. – "Маяки" по Ukraine Facility, де у нас вже просто лежать заморожені €4 млрд, які нам можуть дати вже завтра, але депутати не можуть знайти можливість проголосувати десять важливих законопроектів. Потрібно виконувати "маяки" Світового банку – під них зав'язані $3 млрд".
Це вже не кажучи про Міжнародний валютний фонд, умови співпраці з яким за новою програмою Україна благополучно провалила у першому кварталі цього року. При цьому, як відомо, МВФ є своєрідним маркером для інших міжнародних кредитних структур.
Однак зрозуміло, що навіть якщо ми виконаємо всі "маяки" і отримаємо всі заморожені досі кредитні транші, грошей може все одно виявитися недостатньо.
Що можна буде зробити у цьому випадку?
"Єдина альтернатива – увімкнення друкарського верстата", – каже Сергій Фурса.
Наслідок такого кроку – прискорення інфляції та девальвації гривні.
"Варіант останньої надії – друкарський верстат, – погоджується Тарас Козак. – Думаю, що до цього не дійде. Але якщо мало буде допомоги, то можуть у третьому кварталі увімкнути".
