Скандал навколо корупційної схеми в енергетиці, відомої як "Міндічгейт", не мав суттєвого впливу на внутрішню діяльність військово-промислової компанії Fire Point, проте через бюрократичні процедури європейських партнерів на рік затримав реалізацію міжнародного проєкту протиракетної оборони "Фрея".
Про це в інтерв"ю проєкту "Хід Тузова" розповів співвласник та головний конструктор підприємства Денис Штілерман.
Він пояснив, що європейські контрагенти мають надзвичайно суворі вимоги до репутації, через що будь-яка поява дискредитаційної інформації у пресі змушує їх тимчасово зупиняти співпрацю та запускати процедуру перевірки.
За словами Штілермана, посольства європейських країн мають перелік медіа з високою репутацією, і якщо там виходить стаття, яка в чомусь звинувачує або дискредитує контрагента, вони автоматично ставлять процеси на "паузу" щонайменше на місяць для проведення compliance (внутрішнього контролю компанії — ред.).
Головний конструктор детально розповів, що саме призвело до тривалого гальмування міжнародного співробітництва.
"Коли там люди розсилали нашу конструкторську документацію, казали, що наші дрони, найдешевші у своєму класі, ми продаємо з націнкою там 300% замість 25%. Ну, це теж дуже гальмувало", — зазначив керівник компанії, додавши, що з приводу витоку технічних креслень наразі триває слідство.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Через ці публікації та репутаційні перевірки норвезька сторона повністю призупинила спільну роботу.
"От на прикладі Норвегії цей compliance був з червня 2025-го по лютий 2026-го. Доки до нас не завітав прем'єр-міністр Норвегії і не побачив все на власні очі і сказав "давайте швидко рухатись, тому що це потрібно і не звертайте на нього увагу", — повідомив Штілерман.
Він також зауважив, що "злив" записів розмов у справі відбувся у ніч напередодні підписання контракту з Данією.
"Ці плівки ("Плівки Міндіча" — це записи розмов бізнесмена Тимура Міндіча з високопосадовцями, які нібито фіксують корупційні схеми та вплив на державні рішення — ред.) вийшли у ніч, коли ми повинні були підписати контракт з Данією. Він, на превеликий жаль, не підписаний. Зараз ми тільки наближаємося до того, щоби підписати. Тобто данці теж проводять перевірку, і вона, наскільки я розумію, досі триває, тому що ми досі не отримали підписаного контракту", — розповів розробник.
Штілерман пов'язав оприлюднення цих матеріалів із тим, що тодішній міністр оборони Рустем Умєров мав представити його усім керівникам рад безпеки як офіційного представника від України, який вестиме проєкт "Фрея".
Головний конструктор наголосив, що не вірить у такі випадкові збіги у часі, проте залишає встановлення всіх обставин компетентним органам.
Контекст
Ще у липні "Українська правда" з посиланням на впливового співрозмовника в антикорупційних органах повідомляла, що НАБУ та САП готують підозру бізнесмену Тимуру Міндічу. За даними джерел видання у бізнесових колах, детективам НАБУ та прокурорам САП "вдалося задокументувати Міндіча у квартирі за тією саме адресою, де 5 років тому і відбулося святкування дня народження президента".
Крім того, згадувалося, що, за інформацією народного депутата Ярослава Железняка, співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч мав зв'язки з діамантовим бізнесом у Росії, які тривали до грудня 2024 року. Цей бізнес був зосереджений на лабораторно вирощених алмазах, виробництво яких здійснювала лабораторія "Алькор-Д", створена на базі колишніх активів Ігоря Коломойського.
Вранці 10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро розпочали обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча, який є співвласником студії "Квартал 95" та соратником президента Володимира Зеленського. Слідчі дії відбувалися в Києві.
11 листопада Кабінет міністрів ухвалив рішення про дострокове припинення повноважень наглядової ради Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом". Очільниця уряду Юлія Свириденко наголосила, що Міністерство економіки має подати упродовж тижня у консультаціях з міжнародними партнерами новий склад наглядової ради уряду для затвердження.
Апостроф писав, що 10 листопада НАБУ та САП заявили про проведення операції "Мідас" з викриття масштабної корупційної схеми впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом".
НАБУ не називає імен фігурантів, але нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк стверджує, що йдеться про Тимура Міндіча (керівник схеми, на плівках — "Карлсон"), Ігоря Миронюка (ексрадник міністра енергетики, "Рокет"), Дмитра Басова (виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки "Енергоатому", "Тенор"), Германа Галущенка (ексміністра енергетики, "Професор").
Легалізацією незаконно отриманих коштів у корупційній схемі в енергетиці займався офіс у центрі Києва, приміщення якого належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними НАБУ, фігуранти легалізували понад 100 млн дол.
11 листопада НАБУ та САП затримали п'ятьох учасників корупційної схеми. Загалом про підозру повідомлено сімом членам організації, серед них й організатор.
Детективи НАБУ затримали колишнього міністра енергетики (2021–2025 років) Германа Галущенка при спробі виїхати з України 15 лютого. Йому повідомили про підозру. Нагадаємо, що 12 квітня ВАКС залишив під вартою Галущенка ще на два місяці — до 12 червня 2026 року. Як альтернативу триманню в СІЗО, суддя визначив заставу у розмірі 200 млн грн. 12 червня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання детектива НАБУ та продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Галущенка ще на два місяці.
У березні повідомлялося, що кадрові питання в Кабінеті Міністрів, зокрема призначення очільників Міністерства юстиції та Міністерства цифрової трансформації, перебувають на стадії обговорення і можуть бути вирішені упродовж двох-трьох місяців.
11 травня НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому главі Офісу президента Андрію Єрмаку. У НАБУ заявили про викриття організованої групи, що причетна до легалізації 460 млн грн "на елітному будівництві під Києвом". Йдеться про кооператив Династія в Козині. 14 травня Вищий антикорупційний суд призначив запобіжний захід колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку у вигляді тримання під вартою на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 140 мільйонів гривень. Згодом за Єрмака внесли заставу в розмірі 140 мільйонів гривень. Попри те, що гроші почали збирати раніше, він залишався під вартою протягом останніх вихідних, поки суд перевіряв надходження коштів.
10 липня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили підозру колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки ДП "Енергоатом".
За матеріалами справи "Мідас", фігурантом є Дмитро Басов, відомий під псевдонімом "Тенор".
