Верховна Рада працює над створенням умов для залучення інвестицій у промисловість, однак державна підтримка має надаватися лише тим проєктам, які передбачають повний цикл - від видобутку до переробки в Україні.
Про це заявив народний депутат, голова підкомітету з питань промислової політики Муса Магомедов.
Йдеться про законопроєкти №13414 і №13415, які передбачають компенсацію частини інвестицій через податкові та митні інструменти для нових проєктів у переробній промисловості. Парламент уже ухвалив їх у першому читанні, наразі триває підготовка до другого. Але необхідно допрацювати ці проекти з урахуванням економічних реалій та майбутньої безпеки, наголосив нардеп.
За словами Магомедова, бізнес пропонує уточнити підхід і поширити стимули лише на ті видобувні проєкти, які передбачають подальше збагачення та переробку сировини в Україні. «Якщо держава бере на себе ризики видобутку, то додана вартість, робочі місця і податки теж мають залишатися тут», - зазначив він.
«Принцип доопрацювання законопроєктів має бути наступним: державна підтримка має поширюватись лише на інтегровані проєкти з видобутку корисних копалин, якщо вони передбачають подальше збагачення та/або переробку в Україні. І саме так питання ставлять у своїх зверненнях до парламенту та народних депутатів українські промислові обʼєднання та бізнеси: не про стимул для вивозу сировини, а про стимул для повного ланцюга доданої вартості. Крім того, така логіка прямо збігається з підходом ЄС: мислити не «видобутком окремо», а всім ланцюгом від mining до processing», - підкреслив нардеп.
Окремо, на його переконання, має з’явитися механізм повернення наданої вигоди. Якщо інвестор отримав податкову підтримку, але не ввів в Україні обіцяну стадію збагачення чи переробки в розумний строк, або фактично зводить проєкт до експорту необробленої сировини, пільга повинна бути переглянута, а недоотримані бюджету суми – донараховані.
Депутат підкреслив, що видобуток, збагачення і переробка є єдиним економічним циклом. Водночас чинна редакція законопроєктів, за його оцінкою, базується на адміністративному поділі секторів і не враховує цю логіку. У результаті існує ризик, що Україна залишиться лише постачальником сировини без розвитку глибшої переробки.
«Якщо закон стимулює лише фінальну стадію, він розриває виробничий ланцюг, який мав би підтримувати», - пояснив Магомедов. І додав, що такий підхід не відповідає і практиці ЄС, де розвиток критичної сировини розглядається як повний ланцюг доданої вартості.
Окрему увагу депутат звернув на конкуренцію за інвестиції в умовах війни: за його словами, наразі інвестори порівнюють Україну з країнами Центральної та Східної Європи, де нижчі ризики, дешевше фінансування і більш прогнозовані умови. У такій ситуації без державних стимулів капітал може обирати інші юрисдикції.
«Сировину видобуватимуть в Україні, але переробку і робочі місця інвестор перенесе туди, де економіка проєкту виглядає краще», - зазначив він.
Серед запропонованих змін - запровадження чіткої умови: державна підтримка має надаватися лише інтегрованим проєктам із повним виробничим циклом. Також пропонується передбачити механізм повернення пільг у разі, якщо інвестор не реалізує заявлену переробку в Україні. Контроль за виконанням таких умов має бути закладений у законі з самого початку, щоб уникнути зловживань.
«У воєнний час держава має боротися не лише за сам факт інвестиції, а й за те, де саме в ланцюгу створюватиметься додана вартість. Якщо Україна бере на себе ризики видобутку, то вона повинна отримувати і результат, українські робочі місця, українські податки, українське збагачення та українську переробку. Єдиний виробничий цикл не має бути розірваним. Тому правки до №13414 і №13415 мають бути вузькими за предметом, сильними за умовами і прозорими за контролем», - резюмував нардеп.
