Україна після успішних атак на склади компанії Wildberries почала також завдавати ударів по об'єктах другого найбільшого маркетплейсу Росії – Ozon.
Мета таких обстрілів зрозуміла – завдання максимальної економічної шкоди країні-агресорці.
"Апостроф" розбирався, які ще об'єкти на території РФ можуть стати цілями українських "далекобійних" санкцій, чи призведуть вони до економічного виснаження Росії і чи змусять її зупинити війну.
Сили оборони України почали завдавати ударів по об'єктах другого за значимістю маркетплейсу в Росії – компанії Ozon.
Перша атака відбулася в ніч проти 22 серпня і була спрямована на склад Ozon у Чапаєвську Самарської області. У ніч на 23 серпня був атакований склад в Оренбурзі, а в ніч на 24 серпня – склади в Адигейську (Адигея), Невинномиську (Ставропольський край) та Махачкалі (Дагестан).
До цього ЗСУ завдавали ударів по головному російському маркетплейсу – Wildberries. Про який, до речі, наші військові не забувають – у ніч проти 26 серпня ударами з повітря було знищено склад компанії в Котовську Тамбовської області.
І, звичайно, не припиняються обстріли російських НПЗ.
Україна вважає російські маркетплейси законними цілями для своїх повітряних атак, оскільки через них здійснюються постачання озброєнь, а також компонентів до них, які використовуються в так званій "СВО".
Крім того – і цього також не приховує українська влада – атаки на склади Wildberries, а тепер і Ozon, завдають колосальної економічної шкоди.
Через атаки на склади постраждали близько півмільйона підприємців, які зберігали на них свої товари.
Зазнають збитків і самі маркетплейси. На біржах обвалилися їхні акції, а за ними – акції одного з найбільших банків Росії – Банку "ВТБ", який як з Ozon, так і з Wildberries має тісні кредитно-майнові зв'язки.
Загальні збитки для економіки РФ, пов'язані з маркетплейсами, оцінюються сьогодні у 3 трлн рублів ($35 млрд).
Нові цілі для атак
Послаблення економічного потенціалу Росії має абсолютно прозору мету – позбавити ворога можливості фінансувати війну.
Насправді російський диктатор Владімір Путін досить успішно веде економіку своєї країни до катастрофи, а Україна лише "допомагає" йому в цьому – що називається, прискорює процес.
Якими можуть бути наступні "далекобійні" санкції ЗСУ щодо економіки РФ?
"Швидше за все, наступною ціллю стануть електропідстанції, трансформатори, електрогенеруючі потужності. Вони слабо захищені. У Росії зараз дефіцит електроенергії, і в цьому ключі не буде можливості швидко перекинути електроенергію з інших регіонів", – сказав у коментарі "Апострофу" позаштатний експерт мережі "АНТС" Ілля Несходовський.
За його словами, враховуючи те, що в РФ вже є дефіцит нафтопродуктів, на знеструмлених територіях буде проблематично використовувати електрогенератори.
"Ми можемо сказати, що те, що зараз відбувається в Криму (на тлі дефіциту бензину на окупованому півострові регулярно трапляються блекаути – "Апостроф"), воно буде проєктуватися на всю решту територію Росії – куди можна буде дотягнутись", – сказав експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він вважає, що все це завдасть країні-агресорці серйозної економічної шкоди:
"Це не тільки збитки енергогенеруючих компаній. Будуть зупинені підприємства, тому що виробляти власну електроенергію вони не зможуть. Цього бояться рашисти, які на своїх пропагандистських каналах часто обговорюють цю ситуацію, і вони розуміють, що це буде для них катастрофа".
Економіка війни
Крім складів маркетплейсів, Україна завдає ударів і по інших об'єктах на території РФ.
"Я б зосередився на різного роду дата-центрах. Їх розташування в цілому відомо, обладнання, яке там є, дуже дороге, в Росії воно не виробляється, і замінити його буде неможливо, – говорить Ілля Несходовський. – Обмеження зв'язку також збільшить ймовірність роз'єднання регіонів. Зв'язок, разом із транспортом, об'єднує Росію. Транспорт через відсутність бензину вже обмежений, а переривання зв'язку ще більше віддалить регіони від центру".
Серед інших підприємств, які б могли стати законними цілями для ЗСУ, експерт назвав хімічні заводи, які так чи інакше працюють на війну, компанії, які займаються виробництвом електроніки, засобів радіозв'язку, а також власне підприємства ВПК.
У свою чергу, інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса у розмові з "Апострофом" висловив сумнів у тому, що Україна має військові можливості для завдання нищівного удару по економіці РФ.
Він також зазначив, що йому не до кінця зрозуміла логіка українського військово-політичного керівництва щодо нанесення повітряних ударів, у тому числі, по складах маркетплейсів.
"Немає якихось економічних об'єктів, по яких можна було б завдавати ударів – у нас просто недостатньо для цього ресурсів, – сказав експерт. – Зрозуміло, чому ми б'ємо по НПЗ, і, швидше за все, ми продовжимо це робити. Зрозуміла логіка з портами (ударами по них завдаються збитки російському експорту – "Апостроф"). Щодо складів, а також того, що буде замість або після них – не знаю. Швидше за все, склади вже стоять порожні".
Водночас він повністю підтримує атаки на підприємства, пов'язані з російським ВПК:
"Нам потрібно скорочувати військовий потенціал Росії, тому моя логіка – бити по військових об'єктах, по підприємствах, які виробляють озброєння, всьому, що пов'язане з військовою інфраструктурою. Але це – у логіці війни, а не економіки".
Війна на виснаження
Нанесення максимальної шкоди економічному та військовому потенціалу Росії є важливим завданням "далекобійних" санкцій ЗСУ. Але чи спроможні вони змусити агресора зупинити війну?
Поки що Путін не демонструє прагнень вести конструктивні переговори про мир і, скоріше навіть, націлений на ескалацію конфлікту.
Щодо економічних ризиків, то російське керівництво, а слідом за ним і російська пропаганда, намагаються всіляко їх применшити, а то й зовсім приховати.
Тут показовим є недавнє звільнення головного економіста російського державного "Внєшекономбанку" (ВЕБ) Андрія Клепача, який заявив, що Росія не зможе виграти у "війні на виснаження", і що країна наближається до масштабної соціальної кризи.
Однак навіть якщо економіка РФ порине у глибоку кризу, вона все одно буде здатна продовжувати військові дії низької інтенсивності, зокрема, завдавати ракетно-дронових ударів по українських містах та інфраструктурних об'єктах.
"Терористичні удари навіть за мінімальних витрат можуть продовжуватися", – попереджає Ілля Несходовський.
Водночас, вважає він, економічне виснаження РФ справді може призвести до серйозних соціальних наслідків.
"Економічні збитки, які завдаються агресору, це більшою мірою питання про те, як довго терпітимуть регіони. Я вважаю, що економічний тиск не зупинить ворога, але в регіонах будуть з'являтися питання з приводу того, як довго їм потрібно "годувати" амбіції Москви, і це буде посилювати сепаратистські настрої. І це саме те, чого ми намагаємося", – резюмував експерт.
