У Сенаті США тривають дискусії навколо законопроєкту покійного сенатора Ліндсі Грема щодо нових санкцій проти Росії для посилення тиску на Москву.
Про це повідомляє The Washington Times.
Голосування в Сенаті та застереження щодо тарифних повноважень
Наприкінці липня сенатори вшанували пам'ять Ліндсі Грема й розпочали розгляд документу, над яким він працював понад рік. Під час двох процедурних голосувань ініціативу підтримали понад 80 сенаторів, тоді як проти висловилися 12. Видання називає цей результат важливим сигналом для України про подальшу підтримку у війні, яка триває вже понад чотири роки.
Головною перепоною для остаточного ухвалення стали не самі обмеження проти РФ, а норми, які надають президенту США Дональду Трампу додаткові повноваження запроваджувати високі мита проти найбільших покупців російської нафти й газу.
Сенаторка-демократка Елізабет Воррен заявила, що надання таких тарифних важелів дасть змогу застосовувати хаотичний підхід і карати друзів та винагороджувати ворогів, що є погано продуманим способом тиску на лідера Кремля Володимира Путіна.
Проти документа виступив і республіканець Ренд Пол, який підтримує санкції, але вважає нові мита руйнівними для світової економіки та еквівалентними підвищенню податків приблизно на $500 млрд. Разом із сенатором Роном Вайденом він запропонував поправку, яка виключає з документа мита щодо покупців російських енергоносіїв.
Позиція авторів та пошук компромісу
Співавтор ініціативи сенатор Річард Блюменталь зазначив, що фінальна редакція, погоджена ще за життя Ліндсі Грема, вже суттєво звужує застосування тарифів. Зокрема, винятки передбачено для країн, які скорочують імпорт російського природного газу, а також для держав, закупівлі яких становлять менше ніж 15% річного експорту російського газу, що має захистити європейських союзників США.
Через ці суперечки Сенат поки не виніс законопроєкт на остаточне голосування, проте керівництво палати намагається знайти компроміс до початку серпневої перерви. Сенатор Кріс
Мерфі наголосив, що занепокоєння повноваженнями президента не повинно зірвати посилення тиску на Кремль, а лідер демократів Чак Шумер підкреслив, що більшість американців прагне поразки Росії та перемоги України.
Ми писали, що документ, названий на честь сенатора, має 62 двопартійних співавтори і після багатомісячних переговорів із Білим домом заручився підтримкою адміністрації Дональда Трампа.
Законопроєкт суттєво відрізняється від версії, представленої торік. Після кількох місяців переговорів із Білим домом його автори звузили сферу дії документа, але водночас зробили окремі положення значно жорсткішими.
Найпомітніша зміна стосується так званих вторинних санкцій. Якщо початкова версія передбачала мита для понад 60 країн, які купують російські енергоносії, то тепер під дію документа підпадають лише п’ять найбільших покупців російської нафти й газу — Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан. Для них передбачено мита до 100%.
Водночас із-під дії закону вивели країни, які отримують із Росії менш як 15% природного газу та поступово скорочують цю залежність. Це дозволило уникнути санкцій щодо більшості європейських союзників США.
Окрім цього, законопроєкт посилює санкції проти російського "тіньового флоту", закриває російським компаніям доступ до американських ринків капіталу, забороняє операції з російським державним боргом і запроваджує нові обмеження проти країн, компаній та суден, які допомагають Москві обходити санкції.
Втім, головна зміна стосується політичної логіки законопроєкту. Якщо торішня редакція передбачала запровадження нових санкцій лише в разі, якщо Росія відмовиться від мирних переговорів, то нова версія робить їх обов’язковими незалежно від того, чи триває дипломатичний процес.
Крім того, документ переводить частину вже чинних санкцій із президентських указів у федеральний закон. Це значно ускладнить їхнє скасування майбутньою адміністрацією без схвалення Конгресу.
Згідно із законопроєктом, якщо президент захоче скасувати санкції, він повинен буде офіційно повідомити про це Конгрес і засвідчити, що Росія припинила агресію проти України та уклала мирну угоду, яку визнає український уряд.
Днями американський лідер Дональд Трамп виступив із ініціативою доповнити проєкт закону щодо жорстких обмежувальних заходів проти російської держави. Подібні правки здатні загальмувати процес затвердження документа в американському парламенті.
