Американський лідер Дональд Трамп виступив із ініціативою доповнити проєкт закону щодо жорстких обмежувальних заходів проти російської держави. Подібні правки здатні загальмувати процес затвердження документа в американському парламенті.
Про це повідомляє видання Politico.
Як зазначається, ухвалення остаточного вердикту стосовно цієї ініціативи, над якою працював зокрема сенатор Ліндсі Грем, може затягнутися. Нижня палата Конгресу фізично не зможе взятися за вивчення матеріалів до завершення літніх канікул конгресменів у вересні.
Ба більше, аби закон ухвалили за прискореною процедурою в Сенаті, потрібне схвалення від кожного зі ста сенаторів, що створює серйозну перешкоду. Інсайдерське джерело в медіа припустило, що остаточне голосування може відбутися не раніше кінця поточного року.
Додаткові складнощі довкола закону виникають через прагнення Трампа поширити нові правила й на Іран. Під час спілкування з представниками ЗМІ у стінах Білого дому політик висловився за те, щоб включити ідею мит не лише проти РФ, а й проти іранської сторони. Він назвав це вкрай необхідним кроком, якого, за його словами, домагався і сам Ліндсі.
Подібні плани американського президента тривожать представників Демократичної партії. Політичні опоненти побоюються, що розширені повноваження голови держави щодо встановлення митних зборів можуть перетворитися на важелі тиску не лише на Москву чи Тегеран, а й на держав-партнерів Сполучених Штатів. У виданні нагадують, що саме конфлікти навколо президентських прав раніше неодноразово руйнували попередні редакції подібних законопроєктів.
Тим часом українська сторона наголошує на важливості якнайшвидшого ухвалення ініціативи. Оскільки після старту санкційного режиму потрібен певний проміжок часу для повної реалізації всіх обмежень, в умовах затяжної війни кожна затримка є критично важливою.
Документ, названий на честь сенатора, має 62 двопартійних співавтори і після багатомісячних переговорів із Білим домом заручився підтримкою адміністрації Дональда Трампа.
Законопроєкт суттєво відрізняється від версії, представленої торік. Після кількох місяців переговорів із Білим домом його автори звузили сферу дії документа, але водночас зробили окремі положення значно жорсткішими.
Найпомітніша зміна стосується так званих вторинних санкцій. Якщо початкова версія передбачала мита для понад 60 країн, які купують російські енергоносії, то тепер під дію документа підпадають лише п’ять найбільших покупців російської нафти й газу — Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан. Для них передбачено мита до 100%.
Водночас із-під дії закону вивели країни, які отримують із Росії менш як 15% природного газу та поступово скорочують цю залежність. Це дозволило уникнути санкцій щодо більшості європейських союзників США.
Окрім цього, законопроєкт посилює санкції проти російського "тіньового флоту", закриває російським компаніям доступ до американських ринків капіталу, забороняє операції з російським державним боргом і запроваджує нові обмеження проти країн, компаній та суден, які допомагають Москві обходити санкції.
Втім, головна зміна стосується політичної логіки законопроєкту. Якщо торішня редакція передбачала запровадження нових санкцій лише в разі, якщо Росія відмовиться від мирних переговорів, то нова версія робить їх обов’язковими незалежно від того, чи триває дипломатичний процес.
Крім того, документ переводить частину вже чинних санкцій із президентських указів у федеральний закон. Це значно ускладнить їхнє скасування майбутньою адміністрацією без схвалення Конгресу.
Згідно із законопроєктом, якщо президент захоче скасувати санкції, він повинен буде офіційно повідомити про це Конгрес і засвідчити, що Росія припинила агресію проти України та уклала мирну угоду, яку визнає український уряд.
