Робоча група з підготовки можливих виборів в умовах воєнного стану розпочала роботу у розширеному форматі: до її складу увійшли по два представники від кожної парламентської фракції та близько десяти ключових громадських організацій. Подальша діяльність відбуватиметься у кількох спеціалізованих підгрупах, які опрацьовуватимуть окремі напрями.

Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла голова правління громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.

За її словами, склад групи, до якої увійшли представники всіх фракцій та профільних громадських організацій, дозволяє фахово підійти до реформи. Робота буде розділена на три тематичні підгрупи, і кожна відповідатиме за свій складний напрям.

Continue after commercial
ADVERTISING

"Це не 60 людей, які будуть сидіти всі разом і щось обговорювати", — підкреслила вона.

Одну з підгруп очолить віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк, яка зосередиться на питаннях медіа, агітації та організації виборів у закордонному виборчому окрузі.

Ще одну підгрупу очолить голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Олександр Завітневич.

Continue after commercial
ADVERTISING

"Він буде займатися темою голосування військових у майбутньому процесі, організацією цього процесу і напрацюванням законодавчої рамки під нього, а також безпекою", — сказала Айвазовська.

Окрема підгрупа, за її словами, працюватиме над технічними змінами до виборчого законодавства під керівництвом голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк.

Айвазовська наголосила, що перше засідання мало ознайомчий характер: жодних законодавчих драфтів поки не напрацьовували — сторони лише окреслили позиції, ризики та бачення подальшої роботи.

Громадські організації звернули увагу на необхідність дотримання Конституції України та залучення фахівців-конституціоналістів, а також на важливість аудиту Державного реєстру виборців.

"Без якісного реєстру, релевантного щодо фактичної міграції громадян, ми не будемо мати ані високої явки, ані взагалі можливості повноцінної участі у виборах", — підкреслила вона.

За її словами, конкретних драфтів законів наразі ще немає, адже засідання мало установчий характер. Надалі фахівці-конституціоналісти та неурядові організації працюватимуть над конкретними поправками в межах визначених підгруп.

Раніше "Апостроф" повідомляв, що у Верховній Раді обговорюють механізми проведення виборів під час війни, зокрема скорочений виборчий цикл, багатоденне голосування та електронний формат через "Дію".

Зеленський заявив, що наразі в Україні не планують проводити парламентські та місцеві вибори, а щодо голосування онлайн в Дії консенсусу з парламентом немає.

Народний депутат VIII скликання Олександр Черненко в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив, що запровадження дистанційного електронного голосування в Україні наразі є небезпечним через неможливість гарантувати таємницю волевиявлення, високі ризики кібератак з боку РФ. Навіть для мільйонів українців за кордоном такий формат може стати інструментом дестабілізації.

Народний депутат від фракції "Голос", голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив, що проведення виборів в Україні можливе лише після тривалої зупинки вогню, адже пріоритетом має бути не задоволення зовнішніх очікувань та партнерів, а легітимність і демократичність виборчого процесу для українського суспільства.

В Україні вперше за час повномасштабної війни запрацював Державний реєстр виборців, що відкриває шлях до поновлення взаємодії Центральної виборчої комісії (ЦВК) з громадянами.

Росія активно просуває тему "нелегітимності" української влади та вимагає проведення виборів, щоб використати цей процес у власних цілях — для затягування мирних переговорів або здійснення терактів і кібератак у день голосування.

Continue after commercial
ADVERTISING

Актуалізація Державного реєстру виборців та підготовка до виборів в умовах війни вимагають не лише значних фінансових ресурсів, яких наразі немає в бюджеті, а й радикальних змін у законодавстві. Ключовими викликами залишаються безпека цифрових систем, демографічна криза та обмежені можливості голосування для мільйонів українців за кордоном.