Запровадження дистанційного електронного голосування в Україні наразі є небезпечним через неможливість гарантувати таємницю волевиявлення, високі ризики кібератак з боку РФ. Навіть для мільйонів українців за кордоном такий формат може стати інструментом дестабілізації.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив народний депутат VIII скликання Олександр Черненко.
За його словами, з технічного погляду реалізувати електронне голосування в сучасних умовах не є складно, однак ключовою проблемою залишається довіра суспільства до результатів.
Він зазначив, що навіть у країнах зі сталою демократією та відсутністю воєнних загроз, зокрема в державах Балтії, електронне голосування або скасовували після тестування, або свідомо відмовлялися від його широкого застосування через ризики зовнішнього втручання та неможливість повністю гарантувати прозорість процесу.
Окрему небезпеку, за словами екснардепа, становлять кібератаки з боку Росії.
"Ми бачили, як росіяни зламали український реєстр. Ми бачили, які кібератаки проводили на інші електронні сервіси", — зазначив він.
Черненко нагадав, що в Україні вже існує дистанційна форма участі у виборах — голосування "на дому". За результатами попередніх виборчих кампаній, саме під час такого голосування фіксувалася найбільша кількість порушень, зокрема випадки тиску на виборців, підкупу та недопуску спостерігачів. На його думку, онлайн-голосування зі смартфона не дає жодних інструментів контролю за тим, чи голосує людина добровільно, без примусу або стороннього впливу.
"Практично неможливо зберегти таємницю голосування в таких умовах. Найбільша проблема — це забезпечення таємниці голосування при так званих дистанційних виборах", — сказав він.
Експерт підкреслив, що класична виборча дільниця, попри всі її недоліки, залишається найбільш захищеним середовищем для голосування. Там присутні члени виборчих комісій, спостерігачі та правоохоронці, що мінімізує ризики втручання. Натомість дистанційне голосування позбавлене таких запобіжників і створює широке поле для маніпуляцій та зловживань.
Черненко також зазначив, що чинне виборче законодавство України взагалі не передбачає електронного дистанційного голосування.
"Ми розуміємо, що росіяни намагатимуться будь-яким чином інформаційно впливати на результат виборів — навіть не стільки з метою фальсифікації, хоча це не виключається, скільки з метою дестабілізації, посіяти недовіру і так далі", — пояснив він.
За його словами, єдина форма цифрового обліку результатів, яка нині існує, — це попередній електронний збір даних у системі ЦВК, що не має юридичних наслідків і використовується виключно для оперативного інформування.
"Змінити закон і запровадити електронне голосування на юридичному рівні не є великою проблемою, але там потрібно дуже багато чого виписати. І, знову ж таки, перш за все йдеться про таємницю голосування", — зазначив він.
Черненко також наголосив, що ідея дозволити електронне голосування лише для українців за кордоном прямо суперечить Конституції, оскільки створює різні умови для громадян. За його словами, держава не має перевірених механізмів ідентифікації фактичного місця перебування мільйонів виборців, адже значна частина українців не перебуває на консульському обліку.
Він додав, що запровадження багатоденного голосування, яке інколи пропонується як альтернатива, лише частково знімає логістичне навантаження, але водночас розширює можливості для фальсифікацій і маніпуляцій.
"Один із виходів, який пропонується і вже озвучувався на рівні парламенту, — це зробити не один день голосування, а кілька днів: три, п'ять, тиждень. Тоді одноденне навантаження на дільниці зникне, але це також широке поле для маніпуляцій і фальсифікацій", — підсумував Черненко.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що на думку Трампа, Україна повинна провести вибори, попри воєнний стан, оскільки тривала відсутність волевиявлення ставить під сумнів демократичність країни. При цьому він припустив, що президент Володимир Зеленський, ймовірно, міг би здобути перемогу.
Верховна Рада готується створити міжфракційну робочу групу для напрацювання законопроєкту про вибори під час воєнного стану. Це є відповіддю на політичний тиск з боку Дональда Трампа, однак реальне проведення голосування залишається неможливим без припинення вогню та міжнародних гарантій безпеки.
Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів під час спілкування з представниками ЗМІ, заявив, що не тримається за посаду і вважає, що держава має бути готовою до будь-якого розвитку подій, зокрема й до проведення виборів, якщо це дозволятиме безпекова ситуація.
Ще раніше у своєму вечірньому зверненні він порушив питання щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану з представниками Верховної Ради. Глава держави очікує від парламенту свого бачення щодо цього.
У Верховній Раді обговорюють механізми проведення виборів під час війни, зокрема скорочений виборчий цикл, багатоденне голосування та електронний формат через "Дію".
Зеленський заявив, що наразі в Україні не планують проводити парламентські та місцеві вибори, а щодо голосування онлайн в Дії консенсусу з парламентом немає.
