За попередню добу Росія випустила по Україні близько 950 безпілотників і десятки ракет. Масованість і розтягнутість у часі зробили цю атаку однією з найскладніших для української ППО.
В інтерв’ю "Апострофу" начальник управління комунікацій Командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів, як координуються різні складові Сил оборони під час масованих атак, чому не всі засоби ППО можна застосовувати одночасно та як Україна може протидіяти таким атакам.
– Маємо нагоду з вами обговорити нетипову атаку через кількість запущених дронів — їх було майже тисячу. Вона була розтягнута майже на добу. Наскільки це взагалі змінило тактику протиповітряної оборони і які моменти виявилися найскладнішими?
– У нас видалася дуже така гаряча доба. Доба умовно з 18:00 23 березня по 18:00 24 березня — це 24 години. Ми пережили дві хвилі атак противника. Майже 1000 безпілотників, 950 було випущено противником, а також 34 ракети. Це, якщо брати за добу, дійсно безпрецедентний показник, найбільша атака.
Про це вже написали всі топові світові медіа. Кожен із представників Сил оборони вніс свій внесок: від тих, хто виявляє і супроводжує, до тих, хто вже на пунктах управління забезпечує, приймає рішення і безпосередньо ті, хто збивають.
Це мобільні вогневі групи, екіпажі дронів-перехоплювачів, засоби радіоелектронної боротьби, мале ППО, ППО середнього радіусу дії, пілотована авіація, до якої входять винищувачі Mirage, а також F-16. І, власне, армійська авіація, вертольоти Мі-8 і Мі-24, які доволі суттєво нищать противника в повітрі.
– Як вже сказали більшість експертів, відмінність саме цієї атаки була у тому, що вона розтягнута у часі. Наскільки це ускладнює роботу ППО?
– Час і масованість. Якщо подивитися на систему «Віраж-Планшет» і інші програмні забезпечення, видно карту України в маркерах — вона вся червона. Там і вертольоти можна побачити, літаки, дрони-перехоплювачі — сьогодні всі працюють.
Треба розуміти, що результат міг бути значно більшим. Але ми не можемо застосовувати на такій великій географії удару одночасно засоби на якомусь напрямку. Якщо працює наземне ППО, вже пілотована авіація працювати не може. Ні літаки, ні вертольоти — можливі неприємні випадки, такі як friendly fire і так далі. Тому виключаються такі моменти. Тому коли працюють навіть дрони-перехоплювачі, вже застосовувати авіацію небезпечно.
Командування прораховує різні моменти, напрямки, райони, де працює один засіб, інший і так далі. Усе ускладнюється тактикою застосування ворогом типів безпілотників, а також погодними умовами. Якщо погода погана, складно усім. Як оператору кулеметнику мобільно-вогневої треба подивитись, побачити. Він має тепловізор, але візуальна прив'язка до цілі теж важлива.
Так само для льотчиків, їм треба бачити ціль, треба на неї навестися, кулеметнику прицілитися, знищити її. Так само оператору дрона-перехоплювача. Питання погодних умов теж важливе, тому що йому потрібно побачити дрон, власне, в свої окуляри, побачити ціль і уразити її. Тому різні фактори.
Додаємо тактику застосування, складність обстановки, прийняття рішень. Це дуже все в масованих ударах викликає певну напругу. Особливо на другий день, коли почалася атака. Уявіть собі, втомились люди, втомилась техніка. Дуже складно.
Ніхто ж не очікував, що денна атака перевершить нічну за кількістю засобів. Такі навантаження витримують люди на місцях. Їм честь і хвала, що сьогодні такі результати, які ми бачили, показали.
– Так, ми дійсно дуже вдячні. Бачимо, що попри все атаки відбиваються, і в більшій мірі ми все-таки збиваємо все, що летить на нас. Ви про моделювання ситуації сказали. Чи передбачали ви такий сценарій? І взагалі, чи існують алгоритми, чи розробляєте ви їх на різні випадки? Зокрема, такі, як цей. Наскільки діють відповідно до цих алгоритмів? Наскільки це все-таки ситуативна реакція?
– Тут треба розраховувати на все. У нас є дані від партнерів. Партнери теж діляться з нами певними даними розвідки. Є власна наша розвідка.
Ви часто бачите на різних медіаресурсах, навіть президент комунікує про те, що ймовірний удар стратегічної авіації, ймовірне завдання масованого ракетно-дронного удару. Це колосальна робота розвідки, в тому числі. Наша розвідка працює непогано. Ми розуміємо, які об'єкти можуть бути уражені.
На рівні Генерального штабу приймається рішення про застосування тих чи інших засобів і посилення тих чи інших районів, об'єктів критичної інфраструктури. Це все важливо.
Якщо ти приблизно знаєш, що ворог хоче, легше вже розсередити і залучити відповідні засоби для відбиття таких ударів. Тому це дуже важливо. Це перше, на що дивляться. А там далі вже за ситуацією приймається рішення.
– Ми бачимо, що на емоціях очільники міст реагують не зовсім завжди коректно і звинувачують. Вже Андрій Садовий вибачився.
– Дійсно були останніми місяцями випадки ударів по Львову. Пам'ятаєте, там і одна силова структура зазнала удару дроном, потім на площі, де пам'ятник Бандери. Зараз знов по центру Львова. Тут уже пряме влучання, про що сказав і президент України теж, звертаючись до партнерів, показуючи це жахіття в історичному центрі Львова.
Звісно, у всіх є емоції, але те, що громада львівська і інші допомагають, це дуже і дуже добре, тому що ті частини, які знаходяться ще у Львові… Ви знаєте, що Львів має доволі славетні бригади, 80-та бригада, так само є армійська авіація у Львівській області, частини доволі потужні, які сьогодні літають. Це ж теж Львівський регіон. І наша зенітно-ракетна бригада, 540-та, яка в Кам'янці знаходиться.
Всі ці люди з бригад, яким допомагає місцева громада, теж виконують завдання, щоб на лінії бойових зіткнень не допустити як прориву орди, так і повітряних засобів, які на нас нападають. Тому допомога місцевих громад є безцінною не лише щоб захищати, власне, локально якийсь свій регіон, а й захищати всю країну.
– Зараз експерти говорять у зв'язку з цією атакою, що, можливо, буде так, що безперервно будуть летіти дрони ледь не кожні півгодини. От наскільки це взагалі реалістично, і що це означає для нашої системи?
– Так, вони вже літають. Візьміть моніторингові канали. КАБи постійно.
– Питання в кількості.
– КАБи летять регулярно, вони їх застосовують на лінії фронту. Дрони-розвідники летять, висять по лінії постійно. “Молній” інколи до тисячі і більше запускають за добу. Це тактичний рівень.
А те, що ми говоримо зараз про ці дрони, які долітають до нас, бо суспільство цікавить те, що долітає подалі. Противник сьогодні запустив за ці 24 години тисячу дронів, так? Це Гербери, Шахеди різних типів, можливо, інші типи БПЛА. Чи можуть вони так постійно робити? Якщо б могли, мабуть би запускали. Вони б нас не шкодували.
Вони хочуть нас винищити як націю взагалі, захопити і так далі. Тому противник мав певний тактичний задум на цей день. Чи будуть вони масштабувати? Можливо, будуть більше виробляти.
Ми теж не стоїмо на місці — ми теж їх б'ємо. Ви бачите, що в тилу Росії часто вибухає, часто щось підривається, якісь заводи. Основне, що маємо зрозуміти, — допоки в Росії будуть нафтодоллари, допоки буде економіка працювати, вони будуть нарощувати. І тому треба робити всім світом ті ж самі санкції. Банально вже звучить, але вони діють на деяких напрямках.
Санкції повинні бути щодо компонентів, щодо економічного тиску на нафтову уголку, як то кажуть, в Росії. Це тіньовий флот і так далі. Тоді Росія не матиме можливості виробляти, тому що знаряддя вбивства — ракети і шахеди — в такій кількості також мільйони коштують. М'яса в них багато є, а щодо засобів, треба їх світом давити.
У тому і полягає війна на виснаження. Ми стоїмо в цій війні. І в багатьох моментах ми перемагаємо.
– Що ви можете розказати нам про наших на Близькому Сході?
– Про наших на Близькому Сході говорить небагато людей в цій державі, тому що, ви розумієте, це партнери, це міжнародна політика. Тут можна в загальному сказати те, що всім відомо. Український досвід є безцінним.
Де ще вертольоти армійської авіації застосовувалися так, як зараз? Призначення армійської авіації — підтримка наземних військ, перевезення особового складу, десантування і удари по противнику, чим вони займалися.
Застосовувати армійську авіацію як повітряну компоненту — це ноу-хау України. Так само наші мобільні вогневі групи. Здавалося б, що таке кулемет, але спробуй влучити у повітряні цілі з кулемета крупнокаліберного. Це теж мистецтво, якого досі вчать в навчальних центрах. Так, воно, можливо, вже відходить на якийсь другий план, хоча має дуже великий відсоток теж збиття.
Маємо дрони-перехоплювачі. Хто ще має кращий досвід? Ніхто. А хто має кращий досвід застосування F-16 сьогодні, крім України? Наші пілоти молоді, які навчилися, вже за один бій збивають з авіаційної гармати дві ракети і ракетами ще шість ракет за один бій. Це було раніше ще.
Так само застосування Patriot, IRIS-T, NASAMS. Хто більше ніж Україна їх застосовував? Тому все це, включаючи досвід з дронами-перехоплювачами, можна передавати нашим партнерам і на Заході, і на Близькому Сході, можливо. Є в нас непогані виробники наших дронів, які можуть вийти на певні ринки. Це нормально. Для України це розвиток технологічної галузі військово-промислового комплексу.
Єдине, не треба вестися на якісь маніпуляції, що всі наші поїхали, тут нема кому… Це неправильно. Це маніпуляції. Ніхто не піде на те, щоб послабити нашу оборону тут. Надати різні консультації, показати, як це працює, спеціалісти можуть. У нас є доволі багато людей, ми вже маємо великий досвід.
Натомість Україна отримає з цього, можливо, теж певні преференції в плані оборони, в плані колективної безпеки в майбутньому, можливо, навіть недалекому.
– Чи є чим нам відбити зараз ці атаки? Ми ж бачимо, як нагнітається ситуація з конфліктом на Близькому Сході, і про це пишуть і в західних медіа, що Сполучені Штати переорієнтовують засоби туди. На нас дефіцит ракет до систем Patriot чекає, ймовірно. Зараз як виглядає ситуація?
– Я вам так відповім. Скажіть, коли в нас не було дефіциту ракет Patriot чи дефіциту ракет AIM-120 AMRAAM, до NASAMS і F-16? Чи ракет до IRIS-T?
Кожний день йде комунікація вищого військово-політичного керівництва. Це і військові, і президент України, в тому числі, говорять про протиповітряну оборону в кожному фактично вечірньому зверненні. Це звернення до партнерів передусім в плані того, щоб нарощувати виробництво для тих систем, які я назвав. Зараз з Францією йде комунікація щодо SAMP-T комплексу, літаків Mirage.
По Patriot — це комплекс, звісно, єдиний, який тут збивав балістику і був ефективним. Є інші комплекси у світі, але ми маємо Patriot. Ми його вміло, раціонально застосовуємо, тому що якби українці забагато ракет витрачали, то в нас би вони швидко закінчувалися. Тому в нас певні свої підходи.
Наш досвід, до речі, застосування Patriot, буде корисним на Близькому Сході. Як більш раціонально застосовувати цю систему по балістиці. Балістика — це "Кинжал", це "Циркон", це "Іскандер-М", все, що атакує по балістичній траєкторії. Небагато виробництв є в американців. Вони не тільки в Америці мають виробництво, але воно не є таким великим, щоб забезпечити таку потребу при таких ударах.
Узимку було 14 масованих ударів за три місяці. Було близько 720 ракет різних типів застосовано, значна кількість балістики. От по балістиці має одна, а то й дві ракети Patriot піти, щоб був великий відсоток вірогідності її перехоплення. Тому консультації йдуть безперервно. Потрібні нам ці ракети? Зрозуміло, що потрібні.
– Щодо власного виробництва, на що ми можемо розраховувати тут?
– Повітряні сили будуть брати все, що нам будуть пропонувати. Ми дуже розраховуємо, що колись в нас буде надзвичайно потужна ракетна галузь, як і дронове ППО і так далі. Питання в тому, що це не швидкий процес і він дуже дороговартісний.
Не так багато в світі є країн, які можуть виготовляти літаки, гелікоптери чи, власне, ППО. Їх дуже мало.
– Якщо говорити про те, як ворог вчиться, от після кожної атаки вони роблять висновки, як швидко він взагалі пристосовується до наших методів протидії?
– Як бачите, коментують дуже багато людей. Профільні видання є, і військові теж коментують багато. Фактично, щоразу щось ворог з тим шахедом виробляє нове, що ускладнює його збиття як вертолітникам, так і наземним силам, тому що навіть той самий РЕБ стає більш стійким до засобів радіоелектронної боротьби.
А РЕБ у нас потужний теж. Ми, до речі, про нього не згадали сьогодні, а РЕБом подавляється чимала кількість засобів. Вони ставлять більше компонентів, елементів на антену. І нам потрібно більше систем РЕБ, щоб подавити цей дрон, щоб він втратив зв'язок із супутником і десь упав, не завдавши шкоди. Але РЕБ — це теж доволі потужний інструмент сьогодні.
Окрім цього, модернізований шахед може мати різні функції: як ударний дрон, так і розвідувальний, так і дрон-ретранслятор. Тому противник не стоїть на місці, а вчиться. Відповідно, наші люди пристосовуються, теж вигадують щось, що дозволяє бути більш ефективними.
– Якщо говорити взагалі і про ППО, і про авіацію, чи є зараз потреба в людях? Можливо, немає стільки повітряних засобів, скільки є охочих стати пілотами і доєднатися?
– Готують спеціалістів у Харківському університеті повітряних сил, який зараз не в Харкові, бо там вже не можна знаходитись. Вони передислоковані в різні локації, і за кордоном вчаться, і наземний персонал, в тому числі, який забезпечує роботу авіації, вертолітників, і інженерна авіаційна служба. Всіх готують у нашому виші.
До речі, зараз проведемо маленьку рекламу. Ми запрошуємо всіх, хто хоче стати вертолітником, можливо, літати кудись на більш сучасних вертольотах, гелікоптерах. Тому люди потрібні.
Наразі ми більше потребуємо масштабування в плані операторів дронів-перехоплювачів. Тема зараз дуже поширюється, тому що це один з найраціональніших способів збиття. Є певні нюанси: не завжди їх можна застосовувати, але бачите, що і Близький Схід цікавиться і так далі.
Повітряні сили сьогодні сформували підрозділи в різних регіонах країни. При кожному повітряному командуванні, у нас їх чотири, сформовано відповідні дивізіони, до яких набирають зараз тих, хто хоче захистити свій регіон і стати оператором дрона-перехоплювача.
Це ж не просто оператор — є різні спеціальності. Є сапер, який споряджує цей літак бойовою частиною, програмує цю машину. Є штурман наведення, штурман, який веде пілота, який керує до своєї цілі і так далі. Тобто екіпаж складається з таких мотивованих професійних людей, і таких екіпажів сьогодні вже в Україні є чимало.
Ми робили кілька сюжетів. Я вам скажу, що такий здоровий оптимізм у людей, особливо коли вони чогось досягають, коли вони кажуть: "Ми заробили купу Є-балів, маємо вже можливість поповнити свій арсенал технікою". Це дійсно той напрямок, який зараз перспективний, але чекаємо на різні спеціальності і в Повітряних силах.
