Відновити роботу Дарницької ТЕЦ для теплопостачання до початку опалювального сезону технічно можливо, однак ключові виклики залишаються в організаційній площині — зокрема у фінансуванні та управлінських рішеннях.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко.
Експерт наголосив, що відновлення роботи великих енергооб'єктів, таких як Дарницька ТЕЦ, цілком реальне в режимі теплопостачання. Водночас генерація електроенергії на цих потужностях потребуватиме значно більше часу та ресурсів через складні пошкодження.
"Відновити роботу Дарницької ТЕЦ в режимі водогрійних котлів, тобто для теплопостачання і для постачання гарячої води, технічно і технологічно абсолютно можливо. Це можна встигнути, тут нема питань. Електроенергію генерувати тут набагато складніше, бо там пошкоджені генератори, розумієте, і тому це інша річ", — пояснив Кучеренко.
Одним із головних каменів спотикання у процесі відновлення є форма власності об'єкта. Кучеренко зауважив, що державі значно простіше інвестувати в комунальні станції (як ТЕЦ-5 чи ТЕЦ-6), тоді як фінансування приватних об'єктів за бюджетні кошти потребує створення прозорих механізмів, щоб уникнути юридичних ризиків у майбутньому.
"І тут ключове — це питання, як чи знайде уряд механізм, щоб потім ніхто не сів в тюрму, механізм, як за рахунок бюджету влити гроші в приватну ТЕЦ. Вона приватна, я підкреслюю. Тому я беруся стверджувати, що питання організаційне, а не технічне чи технологічне", — зазначив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Як підкреслив Кучеренко, уряд уже знаходить необхідне обладнання для ремонту енергетичних об’єктів, що може пришвидшити відновлювальні роботи. Загалом підготовка до зими більше залежить від ефективної організації процесу, ніж від технологічних можливостей.
Щодо переходу на децентралізоване теплопостачання — зокрема будівництва малих модульних котелень — реалізувати це в масштабах міста до найближчої зими не вдасться. Максимум — запуск пілотних проєктів у кількох невеликих районах. Повністю змінити систему теплопостачання Києва за короткий час неможливо, особливо в нинішніх умовах.
"А ось що стосується квартальних котелень, малих котелень, блочно-модульних, то цього, безумовно, ніхто не встигне зробити до початку опалювального сезону. Максимум можуть взяти кілька невеликих мікрорайонів. Але в цих умовах кардинально змінити систему теплопостачання Києва практично неможливо. Хоча покращення і більша надійність в певних районах може бути досягнута", — підкреслив експерт.
Олексій Кучеренко нагадав, що стабільність опалювального сезону безпосередньо залежить від наявності ракет для систем ППО. За його словами, енергетична безпека Києва на 40–50% залишається залежною від великих теплоелектроцентралей, які є пріоритетними цілями для ворожих атак.
"Значна частина, ну, все рівно, чверть, більше, відсотків 40–50 Києва буде дуже серйозно залежати від центрального теплопостачання наших ТЕЦ. Тобто та ж сама загроза, що була минулого року, лишається абсолютно такою ж. І ключове — це, безумовно, ракети, ракети і ракети... Оце ключовий фактор проходження опалювального сезону. Я думаю, всі це вже розуміють", — резюмував Кучеренко.
Він також наголосив, що місцева влада та підприємства мають виконати свої завдання: забезпечити резервні джерела живлення, укріпити інфраструктуру та підготуватися до можливих кризових ситуацій. Це не вирішить усіх проблем, але може суттєво зменшити ризики у критичні моменти.
"Апостроф" повідомляв, що ситуація з підготовкою Києва до опалювального сезону ускладнюється обмеженими термінами, масштабом робіт і невизначеністю щодо фінансування критичної енергетичної інфраструктури. Особливо чутливим питанням залишається відновлення теплопостачання в окремих районах столиці, зокрема в зоні роботи пошкоджених ТЕЦ, де реалізація швидких технічних рішень виглядає малоймовірною.
Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під загрозою через критичний стан Дарницької ТЕЦ. Ситуація ускладнюється тим, що станція перебуває у приватній власності, що юридично обмежує можливість використання міського бюджету для її відновлення та залишає понад 300 тисяч киян заручниками управлінської невизначеності.
