Київ продовжує реалізацію плану енергетичної стійкості вартістю 60 млрд грн, але через недостатнє фінансування з боку держави роботи доводиться виконувати переважно власними силами.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів депутат Київради від фракції "УДАР" Володимир Бондаренко.
За його словами, загальна вартість плану становить 60 млрд грн, а перші два етапи оцінюються у 30 млрд грн. За попередніми домовленостями фінансування мало здійснюватися порівну містом і державою.
"Перший і другий етап, який маємо зробити в цьому році, коштує 30 млрд. Відповідно 50 на 50 — це 15 млрд з боку міста і 15 млрд з боку держави. Станом на сьогодні Київ свої 15 млрд знайшов. Держава станом на зараз виділила аж третину від свого обсягу", — зазначив депутат.
Він додав, що спочатку уряд також мав брати участь у виконанні робіт через Державне агентство відновлення, однак зараз ідеться лише про фінансування. Безпосередньо роботи місто змушене виконувати власними силами.
Бондаренко повідомив, що до кінця листопада Київ планує ввести в експлуатацію 200 МВт нових генеруючих потужностей завдяки когенераційним установкам та альтернативним джерелам енергії.
Депутат наголосив, що повністю відмовитися від централізованого теплопостачання столиця не може, адже Київ має одну з найбільших систем теплопостачання в Європі.
"У Києві є найбільша централізована система теплопостачання не тільки в Україні, а й у Європі. Зокрема, ТЕЦ-5 є найбільшою в Європі, і технічно замінити її неможливо", — пояснив Бондаренко.
За його словами, місто робить ставку не на повну заміну існуючої системи, а на створення резервної генерації. Йдеться про встановлення когенераційних установок, альтернативних джерел електроенергії та локальних систем живлення для житлових будинків.
Він зазначив, що вже понад 12% житлових будинків у Києві скористалися міськими та державними програмами для встановлення власних альтернативних джерел електропостачання.
Окрему увагу Київрада приділяє захисту енергомереж. Бондаренко пояснив, що великі ТЕЦ через свої розміри фізично неможливо повністю укрити інженерними спорудами. Водночас нові розподільчі мережі та когенераційні станції будуються із застосуванням другого рівня захисту, який здатний убезпечити обладнання від уламків і безпілотників. Бондаренко визнав, що майбутній опалювальний сезон буде непростим через постійні російські атаки на енергетичну інфраструктуру.
"Сезон буде важким, і ми прогнозуємо, що будуть масові відключення. Єдине сподівання — що вони будуть стабілізаційними, тобто обмеженими в часі. Разом із тим прогнозувати дуже важко, тому що Росія продовжує завдавати ударів по критичній інфраструктурі на всій території України, а не лише по Києву. Енергосистема є об'єднаною, відповідно влучання десь у Львівській чи Миколаївській області також позначатиметься на Києві", — зазначив Бондаренко.
"Апостроф" повідомляв, що Україна увійде в холодний сезон з більш стійкою енергетичною системою, ніж 2025 року. Попри постійні удари РФ по критичній інфраструктурі, енергетичні компанії та міжнародні партнери реалізують масштабні проєкти з відновлення та модернізації потужностей.
