Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під загрозою через бюрократичні перепони та відсутність необхідних змін у законодавстві. План енергетичної стійкості столиці вартістю близько 60 млрд грн (5,4 млрд євро) наразі став предметом політичних суперечок між центральною та місцевою владою, що затримує реальні роботи зі встановлення генеруючих потужностей.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів депутат Київради від фракції "Європейська солідарність" Леонід Ємець.
Він наголосив, що час на підготовку до холодів стрімко спливає, а робота, яка мала б уже "кипіти", гальмується через процедурні моменти, що не враховують реалій війни.
"Якщо мова йде про план енергетичної стійкості, який розглядала Київська міська рада, і там загальна сума 60 млрд грн, то це йде мова про підготовку саме до зими і опалювального сезону наступної зими, до якої залишилось, ну, не так багато. І, по великому рахунку, та робота, яку треба зробити, вона вже б мала кипіти... Законодавство сьогодні от просто не дає в ці терміни можливості цього зробити, бо організувати там землевідведення, тендер на закупівлю, потім самі роботи, потім введення в експлуатацію — ну, для цього треба більше, ніж рік, як мінімум", — зазначив Ємець.
Депутат підкреслив, що Кабінет Міністрів, повернувши план на доопрацювання, фактично займається політичними маневрами, адже для виконання прямих обов'язків уряду ніякі додаткові плани не потрібні.
"Мені не до кінця взагалі зрозуміла концепція, оскільки законодавством взагалі не передбачена процедура формування такого роду планів. Кабінету Міністрів не потрібен ніякий план для виконання покладених на них обов'язків. Якщо вони не справляються, їм потрібно намалювати, що їм треба робити. Ну, це неправда. Я знаю тих, хто там залучений, вони кваліфіковані спеціалісти. Вони без плану знають, що їм треба робити. Цей план потрібен тільки для того, щоб його повертати назад, розказуючи, що щось в ньому не так", — пояснив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Ємець підкреслив, що головна проблема полягає не лише у фінансуванні, а й у практичній реалізації проєктів. Йдеться про пошук і закупівлю необхідних генеруючих потужностей — промислових генераторів, котлів, турбін — їх встановлення та запуск. Однак існуючі процедури, зокрема земельні питання, тендери та введення об’єктів в експлуатацію, займають значно більше часу, ніж є в наявності. За нинішніх умов реалізувати такі проєкти до наступної зими фактично неможливо без змін у законодавстві.
Політик наголосив, що вже зараз необхідна активна співпраця між центральною та місцевою владою, зокрема у питаннях ремонту енергосистеми та забезпечення стабільного постачання електроенергії. Без цього, за його словами, Київ ризикує не пройти наступну зиму стабільно, навіть якщо вдасться знайти необхідні кошти.
"Для того щоб встановити чи закопати ту чи іншу генеруючу потужність, грубо кажучи, оцю турбіну газову чи супергенератор, який, в принципі, є де закупити. Треба відвести землю. А є певні вимоги до такого роду об'єктів. Якщо всім їм слідувати згідно діючого законодавства мирного часу, то ми просто не знайдемо необхідного місця для встановлення такого роду підтримуючих об'єктів... Не буде щирої співпраці — не буде тепла і електроенергії наступної зими", — зауважив депутат.
Він також додав, що нинішня ситуація з "перекиданням відповідальності" лише деморалізує громаду і грає на руку ворогу, оскільки замість реального зміцнення енергосистеми відбувається публічне з'ясування стосунків.
"Що демонструється зараз? От перекидання цієї відповідальності, щоб потім хтось наступної зими розвів руками чи почав втикати пальцем, розказувати, що там винен мер, винна місцева громада, винні, та хто завгодно винні. Окрім політичних підстав, я не бачу ніяких інших підстав реальних для оцього папероперекидання", — зазначив Ємець.
"Апостроф" повідомляв, що 10 березня Київська міська рада ухвалила план енергетичної стійкості столиці.
Реалізація комплексного плану енергостійкості Києва потребує значних фінансових ресурсів. Столиця готова виділити на ці цілі близько 20 мільярдів гривень, однак загальна вартість необхідних робіт становить приблизно 60 мільярдів гривень. Частину коштів планують залучити за рахунок міжнародної допомоги, адже низка міст-побратимів і партнерів уже висловили готовність підтримати столицю.
Реалізація плану енергостійкості у Києві передбачає не лише відновлення пошкоджених ТЕЦ та створення альтернативних джерел живлення, а й критичну необхідність посилення протиповітряної оборони для захисту нових енергооб’єктів. Проте успіх плану у 2026 році на 80% залежатиме від фінансової підтримки та політичної волі центральної влади.
